У Сватовому встановили "майданівську" ялинку

У Сватовому встановили "майданівську" ялинку

У Сватовому встановили "майданівську" ялинку

У Сватовому до Дня Гідності та Свободи на ґанку народного дому встановили інсталяцію із макетом майданівської ялинки, а у краєзнавчому музеї підготували виставку зі світлинами та документами про тих сватівчан, які брали участь у революції Гідності.

На ганку народного дому у центрі Сватового лаштують інсталяцію. Її головна частина – це макет так званої «Майданівської ялинки» – залізного каркаса, який 7 років тому встановили у центрі столиці. На макеті – плакати із патріотичними гаслами та світлинами часів революції Гідності.

«З 13-го на 14-й рік, як ми відзначали Новий рік, ялинки, як такої, у Києві не було. Це була ялинка Гідності, ялинка захисту країни, ялинка сподівань, така народна ялинка відбулася того року», - розповідає директорка народного дому «Сватова Лучка» Олена Рибалка.

У районному краєзнавчому музеї працює виставка, присвячена місцевим учасниками Євромайдану. Зокрема тут є світлини жителя села Мілуватка Олександра Любара. Зараз він – командир взводу батальйону нацгвардії імені Кульчицького.

У 2013 році після силового розгону «Беркутом» студентів на Майдані він попрямував до Києва і пристав до Тернопільської сотні.

«Він перед тим як їхати до Києва написав своїм батькам записку в якій повідомляє, що беру 500 гривень. Мені вистачить на дорогу туди й назад. І батькам каже, щоб вони не переживали, що він в драки не полізе і все буде добре. Його Гройсман нагородив почесною грамотою і кортиком, а також є фото, на якому батальйон, в якому він тоді був», - розповіла зберігачка фондів Сватівського районного краєзнавчого музею Олена Зубова.

Переселенець із Луганська Дмитро Звонок говорить, що він не був учасником революції Гідності. Однак брав участь у Луганському Євромайдані. На той час працював викладачем Національного Університету імені Тараса Шевченка.

«СБУ, коло якого зібрався оцей антимайдан, то воно від університету було дуже недалеко, і навіть за таких умов ми спромоглися тоді зібрати студентів для того, щоб показати проукраїнську позицію і готовність луганчан стати частиною європейської цивілізації», - згадує громадський діяч Дмитро Звонок.

Дмитро додає: «Саме в цей час серед активістів так званого «антимайдану» він помічав підозрілих людей. Переважна більшість цих людей брала участь у подальшому захопленні будівель обласної адміністрації та СБУ в Луганську та побитті євромайданівців біля пам’ятника Шевченку»

Дмитро разом із дружиною покинули свій будинок у селищі Цвітні Піски неподалік обласного центру у липні 2014 року під час активних бойових дій. Нині мешкають у селі Травневе поблизу Сватового.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди