Віцепрезидентка Європейської комісії з питань цінностей та прозорості Вера Юрова вважає, що в Україні складна ситуація з фінансуванням медіа. Суспільні ЗМІ мають отримувати достатньо коштів.
Про це Юрова сказала в інтерв'ю Суспільному.
Вона згадала, що в Україні вже прийняли закон про медіа, який відповідає правилам Європейського Союзу, і закон "в порядку".
"Завжди потрібен і другий крок — щоб закон застосовувався на практиці. Тому я вірю, що якщо Україна повністю дотримуватиметься закону, буде гарантована незалежність й умови для функціонування медіа. Водночас ми бачимо дуже чітко, що в Україні медіа перебувають під неймовірним фінансовим тиском", — зазначила європосадовиця.
На думку Юрової, можна говорити про колапс медіаринку в Україні, якщо ідеться про фінансування.
"Тому я думаю, що важливо, щоб медіа — особливо суспільні медіа — отримували достатнє фінансування, щоб продовжувати свою роботу", — наголосила вона.
Разом із тим фінансовий тиск і питання реклами не є унікальним для України, тому що гроші рекламодавців перейшли на великі платформи соціальних медіа, такі як Google, додає політикиня.
"І те, що я хочу сказати, це також стосується ЄС та функціонування медіа в державах ЄС. Брак грошей є великою проблемою", — підсумувала Вера Юрова.
2 травня комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики розглянув звернення Суспільного щодо тиску й поширення токсичних наративів про медіакомпанію з боку нардепки Мар'яни Безуглої. Зрештою ухвалили дві заяви. Перша — про недопустимість тиску на Суспільне та надання йому повного фінансування, згідно з законом. Друга — про необхідність дотримання принципів свободи слова щодо всіх медіа, аби громадяни мали доступ до верифікованої інформації.
Що передбачає закон "Про медіа"
Президент Володимир Зеленський підписав закон "Про медіа" №2693-д у грудні 2022 року. Його схвалення було одним з критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до ЄС.
У пояснювальній записці зазначено, що метою законопроєкту є створення єдиної, впорядкованої та взаємоузгодженої системи правових норм, спрямованих на регулювання правовідносин у сфері медіа, виконання Україною зобов’язань перед європейськими партнерами та імплементація норм європейського законодавства у національне законодавство.
Деякі депутати та активісти заявляють, що цей законопроєкт містить низку послаблень для російськомовної медіаіндустрії та існують "небезпеки розмінування культурного кордону з Росією". Зокрема, закон містить:
- зменшення української пісенної квоти на радіо на 10%;
- повернення артистів-росіян на екрани через нівелювання переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці;
- скасування заборони на популяризацію органів російської влади та її окремих представників у телепередачах і фільмах;
- скасування заборони на приниження та зневажання української мови у фільмах;
- дозвіл телеканалам транслювати фільми російською;
- скасування заборони пісень російських виконавців.
Крім того, документ пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ (типу Netflix чи Facebook). Також документ передбачає розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення.
