В Україні наразі нараховується майже 7 тисяч чинних медіаліцензій. 53% усіх українських медіа — друковані. При цьому один з бізнесменів володіє 119 виданнями, а до п'ятірки найбільших власників медіаліцензій входить і Суспільне Мовлення.
Про це повідомила платформа для роботи з відкритими даними Опендатабот, посилаючись на дані Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та Реєстру суб’єктів у сфері медіа.
Так, в Україні діють 6995 медіаліцензій, не враховуючи призупинені. Більшість із них належать українським компаніям та ФОПам, й лише 42 — іноземним телеканалам і радіостанціям. Загалом у Реєстрі нараховується 3160 власників медіа, 10 з яких — іноземні.
Вказується, що рекордсменом серед ФОПів за кількістю чинних медіаліцензій є Ігор Тріль: 119 штук. Він є засновником видавництва "Діана плюс", яке працює вже понад 20 років та створює друковані газети й журнали.
Друге місце посідає Тарас Хотимчук із 85 ліцензіями — засновник регіонального щотижневика "Твій вибір", а також порталу t1.ua.
"У першій п’ятірці також Оксана Танасійчук (53 ліцензії), яка також пов’язана з видавництвом Діана плюс, Андрій Лобачов (49) — власник видавничого дому Кузя, яке спеціалізується на випуску дитячих розвивальних видань, та Павло Хотимчук (46), який володіє щотижневиком "Ти і я, і вся сім’я" та іншими", — додають аналітики Опендатабот.
Серед компаній показники трохи менші. Так, найбільшим власником медіаліцензій є "Арт-Комплекс" із 71 ліцензією. Фірма спеціалізується на кросвордах та дитячих виданнях вже понад 25 років.
Далі йде Київський національний університет імені Тараса Шевченка з 61 ліцензією, який випускає університетські вісники та спецвидання для студентів.
Третє місце посідають Редакційні системи з 53 ліцензіями. Компанія спеціалізується на видавництві регіональних газет на різну тематику.
На четвертому щаблі Львівський університет імені Івана Франка з 50 ліцензіями, який також випускає університетські вісники та спецвидання.
Замикає п’ятірку Суспільне Мовлення з 45 ліцензіями. Компанія об’єднує загальнонаціональні телеканали (зокрема, Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт), радіостанції (Українське радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура) та цифрові платформи.
Водночас медіаліцензіями також володіють компанії, у яких основний вид діяльності далекий від журналістики. Наприклад, серед власників медіа можна знайти Енергоатом, Епіцентр К, АрселорМіттал Кривий Ріг та низку інших великих підприємств.
Опендатабот зазначає, що у списку "великих гравців" є й ті, кого українці добре знають як медійні сервіси. Зокрема, Megogo володіє 11 ліцензіями, а букмекерська компанія VBET Україна має 10.
Кожна третя компанія чи ФОП, що має медіа, зареєстровані на Київщині — 1107 власників. Далі йдуть Львівщина (207 суб’єктів), Одещина (200), Харківщина (170) та Дніпропетровщина (164).
Серед іноземних медіа найчастіше зустрічаються мовники з Великобританії, Гібралтару та США.
Загалом, понад половина всіх реєстрантів — це друковані медіа: 1 675 компаній чи ФОПів. Ще 27% припадає на онлайн-медіа — 870. Замикають трійку провайдери аудіовізуальних сервісів: 309 компаній чи ФОПів (9,8%). Це платформи та сервіси, що надають доступ до медіаконтенту через інтернет (наприклад, Megogo, Sweet.tv, Київстар ТБ), кабельні оператори та супутникові оператори (наприклад, Viasat, Xtra TV). Аналіти платформи також зауважили, що один реєстрант може мати декілька видів ліцензій.
25 травня 1994 року перший президент України Леонід Кравчук своїм указом встановив 6 червня Днем журналіста. Ця дата обрана на честь події 1992 року, коли в Брюсселі Національну спілку журналістів України (НСЖУ) прийняли до складу Міжнародної федерації журналістів.
