Свята продовжуються. Коли в Україні колядуть, засівають і щедрують

Свята продовжуються. Коли в Україні колядуть, засівають і щедрують

Свята продовжуються. Коли в Україні колядуть, засівають і щедрують undefined

Колядки, щедрівки, засівалки — невід’ємні атрибути зимової пори. Останнім часом вони дедалі рідше лунають у наших домівках, але прийдешні свята — чудовий привід згадати про українські традиції.

Різниця між колядками, щедрівками й засівалками доволі суттєва. Колядки зазвичай співають на Різдво (6-7 січня), щедрують напередодні Старого Нового року (13 січня), а засівають — на Василя та Маланки (14 січня).

У колядках переважно прославляють народження Христа, а в щедрівках і посівалках бажають добробуту родині й багатого врожаю. Також більш традиційним вважається колядування у виконанні чоловіків і хлопців, тоді як щедрувати, за звичаєм, мають жінки та дівчата.

З давніх часів вважається, що українське фольклорне поетичне слово має магічну силу, тому зупинимося детальніше на кожному із зазначених жанрів.

Колядки

Свята наближаються. Коли в Україні колядуть, засівають і щедруютьundefined

Колядки — обрядові пісні, що традиційно виконуються дітьми та молоддю. Вони містять побажання здоров’я, багатства й доброго врожаю наступного року. Дитячі колядки мають жартівливішу форму, тому крім побажань і привітань у них іноді вдаються до “залякування” скупих домогосподарів. Але більшість українських колядок — це серйозні пісні, що прославляють народження Сина Божого. Юрба колядників зазвичай ходить по хатах із 7 по 14 січня.

Колядники ходили від хати до хати, тримаючи в руках зірку, що символізує народження Ісуса Христа. Етнографи пов’язують ці традиції зі святом Коляди (народження Нового Сонця). Хоча існує й більш старовинне пояснення щодо походження свята — від латинського слова “календа”. Давньоримським святом січневих календ (від 1 до 15 січня) завершувався святковий цикл, спільний для всього греко-римського світу.

Посівалка

Свята наближаються. Коли в Україні колядуть, засівають і щедруютьunsplash

З давніх-давен після служби в церкві хлопці-посівальники ходили обсипати зерном оселі родичів, сусідів і знайомих. За повір’ям, першим у Новому році в хату має зайти чоловік — за це засівальник отримував грошову винагороду. Тому зранку хлопці намагалися прокинутись якомога раніше.

З собою парубки носили рукавиці, наповнені зерном: пшеницею, ячменем, житом або рисом. Замість рукавичок також використовували мішечки з тканини. Якщо господарі пускали до себе молодиків, вони починали розсипати по коридору зерно та співати. Це зерно не можна було збирати й викидати до самого заходу сонця.

Іноді починають посівати з власного дому, перед батьками, а потім вже йдуть до сусідів, родичів чи знайомих. Ті, до кого приходять посівальники, мають віддячити їм випічкою, солодощами або грошима.

Щедрівки

Свята наближаються. Коли в Україні колядуть, засівають і щедруютьunsplash

Щедрівки — стародавні обрядові пісні. У деяких регіонах щедрували на Старий Новий Рік 13-14 січня, в інших — напередодні Водохреща, 18 січня. У цей день селяни виконували певні ритуальні дії. Зокрема, ходили до колодязя обмивати “карачун”, обрядовий хліб на Бойківщині. Або запрягали молодих коней та починали привчати їх до роботи.

Під час новорічних обходів групи щедрувальниць — переважно дівчат — піснями славили господаря та його родину. Зранку готували другу обрядову кутю, пекли млинці, пироги й усе, чим можна пригостити гостей. Дівчата починали щедрувати звечора до опівночі 13 січня. Парубки в цей час “водили Маланку”: вбирались у костюми Маланки, Василя, Цигана, Смерті, Кози та інших фольклорних персонажів.

Читайте також: "Від Миколая до Йордану. Що святкуватимуть і скільки відпочиватимуть українці взимку"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди