Свята продовжуються. Коли в Україні колядують, засівають і щедрують

Свята продовжуються. Коли в Україні колядують, засівають і щедрують

Свята продовжуються. Коли в Україні колядують, засівають і щедрують undefined

Колядки, щедрівки, засівалки — невід’ємні атрибути зимової пори. Останнім часом вони дедалі рідше лунають у наших домівках, але прийдешні свята — чудовий привід згадати про українські традиції.

Різниця між колядками, щедрівками й засівалками доволі суттєва. Колядки зазвичай співають на Різдво (6-7 січня), щедрують напередодні Старого Нового року (13 січня), а засівають — на Василя та Маланки (14 січня).

У колядках переважно прославляють народження Христа, а в щедрівках і посівалках бажають добробуту родині й багатого врожаю. Також більш традиційним вважається колядування у виконанні чоловіків і хлопців, тоді як щедрувати, за звичаєм, мають жінки та дівчата.

З давніх часів вважається, що українське фольклорне поетичне слово має магічну силу, тому зупинимося детальніше на кожному із зазначених жанрів.

Колядки

Колядки — обрядові пісні, що традиційно виконуються дітьми та молоддю. Вони містять побажання здоров’я, багатства й доброго врожаю наступного року. Дитячі колядки мають жартівливішу форму, тому крім побажань і привітань у них іноді вдаються до “залякування” скупих домогосподарів. Але більшість старих українських колядок — це серйозні пісні, що прославляють народження Сина Божого.

Коли колядують: юрба колядників зазвичай ходить по хатах із 7 по 14 січня.

Свята наближаються. Коли в Україні колядуть, засівають і щедруютьundefined

Україна колядує! Колядники співають різдвяні гімни – колядки та щедрівки, що славлять Різдво Христа та обіцяють щастя господарям будинку.

Колядники ходили від хати до хати, тримаючи в руках зірку, що символізує народження Ісуса Христа. Етнографи пов’язують ці традиції зі святом Коляди (народження Нового Сонця). Хоча існує й більш старовинне пояснення щодо походження свята — від латинського слова “календа”. Давньоримським святом січневих календ (від 1 до 15 січня) завершувався святковий цикл, спільний для всього греко-римського світу.

Посівалка

З давніх-давен після служби в церкві хлопці-посівальники ходили обсипати зерном оселі родичів, сусідів і знайомих. За повір’ям, першим у Новому році в хату має зайти чоловік — за це засівальник отримував грошову винагороду. Тому зранку хлопці намагалися прокинутись якомога раніше.

Свята наближаються. Коли в Україні колядуть, засівають і щедруютьunsplash

Іноді починають посівати з власного дому, перед батьками, а потім вже йдуть до сусідів, родичів чи знайомих. Ті, до кого приходять посівальники, мають віддячити їм випічкою, солодощами або грошима.

З собою парубки носили рукавиці, наповнені зерном: пшеницею, ячменем, житом або рисом. Замість рукавичок також використовували мішечки з тканини. Якщо господарі пускали до себе молодиків, вони починали розсипати по коридору зерно та співати. Це зерно не можна було збирати й викидати до самого заходу сонця.

Щедрівки

Щедрівки — стародавні обрядові пісні. У деяких регіонах щедрували на Старий Новий Рік 13-14 січня, в інших — напередодні Водохреща, 18 січня. У цей день селяни виконували певні ритуальні дії. Зокрема, ходили до колодязя обмивати “карачун”, обрядовий хліб на Бойківщині. Або запрягали молодих коней та починали привчати їх до роботи.

Свята наближаються. Коли в Україні колядуть, засівають і щедруютьunsplash

Під час новорічних обходів групи щедрувальниць — переважно дівчат — піснями славили господаря та його родину. Зранку готували другу обрядову кутю, пекли млинці й усе, чим можна пригостити гостей.

Коли щедрують: Дівчата починали щедрувати звечора до опівночі 13 січня. Парубки в цей час “водили Маланку”: вбирались у костюми Маланки, Василя, Цигана, Смерті, Кози та інших фольклорних персонажів. У деяких областях щедрувати йдуть 18 січня, напередодні Водохреща.

Читайте також

Категорії
КонцертиТеатрАрхітектураДизайнІнше