Московська біржа призупинила торги в доларах і євро: як це вплине на економіку РФ

Московська біржа призупинила торги в доларах і євро: як це вплине на економіку РФ

Московська біржа потрапила під санкції США
Жінка біля офісу Московської біржі, яка потрапила у санкційний список США, Москва, Росія, 13 червня 2024 року. Сполучені Штати 12 червня запровадили понад 300 нових санкцій проти понад 300 фізичних та юридичних осіб у Росії та у країнах Азії, Близького Сходу, Європи, Африки та Карибського басейну. REUTERS/Maxim Shemetov

Московська біржа (ММВБ) призупинила торги доларом США, євро та гонконзьким доларом після того, як Міністерство фінансів США наклало санкції на саму біржу та її дочірні компанії. Як це вплине на воєнну та цивільну економіку Росії та яка валюта стає головною у РФ — розповідає Суспільне.

Що передбачає новий пакет санкцій США проти РФ

12 червня Міністерство фінансів США розширило санкції проти Росії. Зокрема, обмеження наклали на фізичних і юридичних осіб не лише у РФ, але й у Білорусі, Казахстані, ОАЕ, Туреччині та інших країнах, де працюють ланцюги поставок, які допомагають Росії обходити санкції. До цього списку потрапила й Московська біржа (ММВБ) та її дочірні компанії — Національний розрахунковий центр та Національний депозитарій, які є посередниками у валютних операціях на біржі.

Санкції також стосуватимуться країн, які, попри обмеження, будуть працювати з РФ через російські банки, такі як "ВТБ Банк" чи "Сбербанк Росії".

Офіс "Сбербанка Росії" в Москві, Росія, 18 червня 2024 року
Офіс "Сбербанка Росії" в Москві, Росія, 18 червня 2024 року. REUTERS/Evgenia Novozhenina

"Ми збільшуємо ризики для фінансових установ, які мають справу з російською воєнною економікою, а також зменшуємо можливості Росії отримати вигоду від доступу до іноземних технологій, обладнання, програмного забезпечення та ІТ-послуг", — сказала Міністерка фінансів США Джанет Л. Єллен.

До санкцій також долучилися Сполучене Королівство і Європейський Союз.

Як відреагувала Московська біржа

Для Московської біржі (ММВБ) санкції виявилися неочікуваними. За годину після заяви Мінфіну США, Центральний банк РФ припинив торги й розрахунки в іноземній валюті. "Той факт, що на початку банківського дня не з'явився чіткий показник курсу рубля до долара, свідчить, що фінансова система Росії не була на 100% готова до цього кроку", — сказав головний економіст російської консалтингової компанії "ПФ Капітал" Євген Надоршин.

Як все це має вплинути на економіку Росії? Роль сучасної біржі схожа до тієї, яку мали ринки у великих середньовічних містах — бути основним місцем збуту і купівлі товару. Московська біржа є таким великим фінансовим ринком. Вона управляє найбільшими у РФ публічними ринками акцій, цінних паперів та валюти — близько 40% іноземної валюти у Росії торгувались саме через неї. Там сходилися всі учасники валютного ринку, і таким чином формувався найбільш економічно раціональний курс, пояснює голова правління Інституту економічних досліджень Ігор Бураковський.

Якщо такий ринок зачинити, торговці все ще будуть виробляти товар, а покупці потребуватимуть його. Проте їм доведеться шукати нові місця для продажу і купівлі, можливо, менші містечка чи дрібні лавки по всій країні. Тож, за словами керівника аналітичного напряму мережі "АНТС" Іллі Несходовського, приблизно це саме сталося і з Московською біржею — вона тепер розбита на майданчики окремих банків, які суб'єктивно визначатимуть курс іноземної валюти. Це ускладнить фінансові процеси у РФ, ціноутворення рубля стане більш непрозорим. Наприклад, в перші години після новини про санкції вартість долара зросла до 90 рублів, а протягом декількох наступних днів деякі російські банки продавали його за 200 рублів.

Московська біржа призупинила торги в доларах і євро через санкції США
Чоловіки у військовій формі проходять біля офісу Московської біржі, яка потрапила під санкції США, як компанія, чиї продукти та послуги досі дозволяють Росії підтримувати війну в Україні та ухилятись від західних санкцій, Москва, Росія, 13 червня 2024 року. REUTERS/Maxim Shemetov

"Як показує практика, чим більш децентралізованим є ринок, тобто коли усі операції відбуваються поза біржею, тим важче визначити оптимальний курс. Є таке поняття — спред, що означає різницю між курсами продажу і купівлі валют. Коли ми, умовно кажучи, купуємо долар по 120 рублів, а продаємо за 100. Коли працює біржа, цей спред мінімальний. Через зростання спреду курси стають менш вигідними, а витрати та ризики зростають", — пояснює Ігор Бураковський.

Але врешті курс стабілізувався. Станом на 24 червня долар коштує майже 88 рублів, а євро — майже 94. Ілля Несходовський пояснює чому це сталося: "У Росії надлишок валюти, тому що вони продовжують продавати нафту і газ, а їхній імпорт обмежений через санкції".

Як повідомляє видання Bloomberg, керівники кількох російських металургійних компаній говорять, що не очікують серйозного впливу цих санкцій, а російський "Газпром" заявив, що компанія давно не використовує Московську біржу для розрахунків. За даними Центрального банку РФ, після початку повномасштабного вторгнення майже 60% конвертації іноземної валюти у Росії загалом здійснювалося поза Московською біржею.

Юань замість долара

Через санкції, основною іноземною валютою РФ стає китайський юань. За даними Банку Росії, у травні 2024 року на біржових торгах частка євро та долара впала до 45,9%, а юаня — зросла до 53,6%. Проте, все одно все працює у привʼязці до долара, пояснює Ігор Бураковський:

"РФ все одно буде змушена встановлювати курс рубля до долара чи євро через юань. Це означає, що вони беруть курс юаня до долара або навпаки, вираховують по цьому значення рубля, і таким чином проводять розрахунок, щоб вести бухгалтерію, рахувати податки та здійснювати необхідні платежі. Такий спосіб може використовуватися, але він не такий точний як біржовий".

Важливим фактом, за словами Бураковського, є те, що юань не є вільноконвертованою валютою, як долар і євро. Тож не ринок, а влада Китаю може в будь-який момент вплинути на курс, або змінити інші параметри розрахунків, і це матиме наслідки для учасників російського ринку.

До того ж, через загрозу вторинних санкцій китайські банки все менше співпрацюють з Росією. У травні це змусило Центральний банк РФ визначити дефіцит ліквідності (брак коштів), в юанях як значний ризик для російської фінансової системи.

"З одного боку Китай веде зовнішню політику так, що вона багато в чому схожа на підтримку РФ, але те, що стосується економіки й розрахунків — китайські банки вже у 2023 році почали перевіряти російських контрагентів та вивчати можливі ризики", — каже Бураковський.

За його словами, банки КНР гальмували операції з Росією ще до впровадження нових санкцій: "Російський ринок, попри розповіді Путіна про його масштаби, у фінансовому плані не є таким цікавим і прибутковим, як американський, і як західна фінансова система загалом".

На початок