Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ

Рада ухвалила закон про перезавантаження БЕБ

Верховна рада України
Верховна рада України. Фото: УНІАН

Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки, який є одним із зобовʼязань, які Україна взяла на себе в рамках домовленостей з Міжнародним валютним фондом.

Як повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк, "за" проголосували 239 парламентарів.

"Текст погоджений з партнерами. З незалежним відбором нового Голови БЕБ, переатестацією та кадровим відбором. За участю іноземних експертів та українського бізнесу", — зазначив він.

Закон передбачає зміну керівництва та переатестацію всіх працівників БЕБ. Обирати голову бюро буде комісія з шести членів, три з яких призначена міжнародниками та три — Кабміном.

Після цього буде сформована комісія для переатестації працівників. Вона буде складатися з 12 членів, 6 з яких — призначені директором, ще 6 — за поданням міжнародних експертів. Рішення прийматиметься більшістю, перевагу матимуть саме міжнародні члени комісії.

Відповідно до закону, сформуватися комісія має за два місяці. Призначити директора та переатестувати весь персонал мають протягом 18 місяців.

Як сказав у коментарі Суспільному Ярослав Железняк, ухвалення закон сприятиме "нормальній реформі БЕБ".

"Ми вчора знайшли компроміс між бізнесом, міжнародними партнерами, представниками влади і народними депутатами. Я текстом задоволений. Ми отримуємо шанс на нормальну роботу правоохоронних органів. Немає навіть в НАБУ настільки реформаторських підходів, як сьогодні в прийнятому тексті", — сказав він.

Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцевназвав рішення "дуже важливим", бо перезавантаження БЕБ є в меморандумі з МВФ і в інших наших міжнародних зобов'язаннях України. А, крім того, воно потрібне самій Україні, бо у 2021 році створення Бюро не принесло позитивних змін.

"На жаль, керівником цього органу став колишній податковий міліціонер, який викривив його зсередини, зробивши просто нову податкову міліцію. Це призвело до зміни вивіски і до того, що він залишився повністю на тих самих правилах, на тих самих параметрах, які так критикував бізнес. Тому зараз ми приймаємо рішення про те, аби змінити керівництво на відкритому конкурсі за участі міжнародників і провести велику переатестацію всіх працівників БЕБ", — сказав він.

За словами нардепа, такі рішення дозволять повністю передати до Бюро економічної безпеки розслідування всіх економічних злочинів в державі.

Гетманцев пояснив, як відбуватиметься переатестація працівників БЕБ. Буде створена комісія з 12 осіб, шість членів якої призначає директор Бюро, інші шість призначаються за поданням міжнародних партнерів. Рішення комісія ухвалюватиме простою більшістю голосів.

Він зазначив, що за законом на формування комісії дається два місяці.

"Чіткі терміни, які встановлені. І для перезавантаження, комісії для призначення директора, і для переатестації всього персоналу 18 місяців. Тобто не через 18, а протягом 18. Це якраз той термін, коли можна зробити нормальну, якісну переатестацію тисячі людей. Щобільше, це все буде залежати від комісії, тому якщо вони впораються за місяць, то клас", — сказав нардеп.

Водночас він зазначив, що для обрання голови БЕБ часові рамки не встановлювали.

"Не може бути дедлайн обрання голови, бо це залежить від багатьох процесуальних і процедурних моментів. Якщо визначити, наприклад, дедлайн обрання голови 1 вересня, а комісія з цим не впорається, то це стане підставою для судового скасування подальшого рішення. Тобто умисно зроблено, що немає конкретної дати, до якої повинна бути здійснена ця робота, — сказав Гетманцев.

За словами нардепа, половину членів комісії для обрання голови БЕБ обиратиме Кабінет міністрів, іншу половину — міжнародні партнери, причому "у міжнародників буде переважне право голосу."

Що таке Бюро економічної безпеки

Закон "Про Бюро економічної безпеки України" парламент ухвалив 28 січня 2021 року. 22 березня документ підписав президент Володимир Зеленський. 12 травня Кабінет міністрів прийняв постанову про запуск БЕБ. Директор Бюро підзвітний депутатам та главі держави. 20 серпня ним призначили ексголову Державної фіскальної служби Вадима Мельника. Детективи органів БЕБ розслідуватимуть кримінальні правопорушення, що стосуються:

  1. протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації
  2. нецільового використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням
  3. видання нормативно-правових актів, що зменшують надходження бюджету або збільшують витрати бюджету всупереч закону
  4. виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, що існують у паперовій формі, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів, якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в 400 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину, чи вчинено організованою групою.

Кабінет Міністрів України 29 грудня 2023 року затвердив свій законопроєкт про реформування БЕБ, який декларує перезавантаження Бюро через рік після війни.

Перезавантаження БЕБ

У січні 2024 року Кабмін подав до Верховної Ради два законопроєкти про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ) №10439. У результаті уряд відклав внесення законопроєкту до ВР на місяць, але й після доопрацювання він зазнав критики.

Цей законопроєкт розкритикували представники бізнесу. Ключовими проблемами роботи Бюро є конкурсні відбори з порушеннями, непередбачуваність органу через високу ротацію та відсутність відповідальних, тиск на бізнес інших правоохоронних органів через неефективність БЕБ. Представники бізнесу запропонували свій варіант законопроєкту №10439-2, альтернативний урядовому законопроєкту №10439.

Документ відправили на повторне перше читання і скоротили строки розгляду. Проте 23 лютого 2024 року Верховна Рада не підтримала у першому читані законопроєкт №10439, який запропонував Кабмін. У законопроєкт врахували прохання бізнесу та планували винести на розгляд у квітні 2024 року.

На початок