Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді ухвалити законопроєкт №10439, підготовлений у новій редакції, про внесення змін до Закону України "Про Бюро економічної безпеки України” щодо удосконалення роботи Бюро в повторному першому читанні.
У коментарі Суспільному перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк розповів, що документ порушує вимоги МВФ, не погоджений "Групою семи" та не враховує пропозиції бізнесу. Він вважає, що будуть спроби внести законопроєкт на розгляд Верховної ради 10-11 квітня.
"Тягнули погоджену Офісом президента версію. Вона трошки краща, ніж була, але очевидно вона порушує вимоги МВФ, не погоджена G7, бізнесу зауваження важливі не враховані. Повторення того ж самого, що було по БЕБ. Щось виправили, але ми ж не збираємося робити на дві третини або 60%. Має бути прозора комісія із залученням бізнесу. Мені здається для переатестації це важливо і для міжнародників партнерів, і РГК до переатестації і відбору співробітників. Цього в законі немає", — сказав він.
За словами Железняка, у законопроєкті багато помилок та "дірок", які можна використати для оскарження в судах. Він каже, що документ досі не відповідає вимогам і його не погоджує "навіть Рада підприємців при президенті".
"Переатестацію додали, але ми пропонували що є порядок переатестації, як вона проходить, залучені міжнародники, бізнес, РГК. Вони написали що нормативно-правовими актами. Як воно буде проходити — я не знаю", — сказав Железняк.
Відповідаючи на питання, чому на засідання комітету першочергово внесли розгляд законопроєкту про БЕБ, нардеп зазначив, що "напевно була команда швидко це розглянути, поки міжнародники не встигли вдатися у деталі".
"Гарна новина, що цей текст не буде підходити нашим міжнародним партнерам", — зазначив Железняк.
Інші члени комітету, які підтримали законопроєкт, відмовилися коментувати.
Голова комітету Данило Гетманцев зазначив, що нова редакція на повторне перше читання цього проєкту закону додатково до поданої Кабміном передбачає:
- відбір і подання на розгляд прем’єр-міністра України не більше двох кандидатур на посаду директора БЕБ;
- перші строки для незалежних оцінок (аудитів) ефективності діяльності БЕБ (проведення оцінки здійснюється Комісією після завершення першого і третього року на посаді директора Бюро економічної безпеки України, призначеного в порядку, передбаченому цим Законом);
- доопрацьований механізм атестації працівників БЕБ, строк проведення якої не може перевищувати дванадцяти місяців з дня призначення на посаду директора Бюро економічної безпеки України в порядку, передбаченому цим Законом;
- директор Бюро економічної безпеки України, призначений в порядку, передбаченому цим Законом, формує нову дисциплінарну комісію.
Що цьому передувало
Кабінет Міністрів України 29 грудня 2023 року затвердив свій законопроєкт про реформування БЕБ, який декларує перезавантаження Бюро через рік після війни.
У січні 2024 року Кабмін подав до Верховної Ради два законопроєкти про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ) №10439. У результаті уряд відклав внесення законопроєкту до ВР на місяць, але й після доопрацювання він зазнав критики.
Цей законопроєкт розкритикували представники бізнесу. Ключовими проблемами роботи Бюро є конкурсні відбори з порушеннями, непередбачуваність органу через високу ротацію та відсутність відповідальних, тиск на бізнес інших правоохоронних органів через неефективність БЕБ. Представники бізнесу запропонували свій варіант законопроєкту №10439-2, альтернативний урядовому законопроєкту №10439.
Документ відправили на повторне перше читання і скоротили строки розгляду. Проте 23 лютого 2024 року Верховна Рада не підтримала у першому читані законопроєкт №10439, який запропонував Кабмін. Тепер у законопроєкт врахували прохання бізнесу та планують винести на розгляд у квітні 2024 року.
Перезавантаження БЕБ є одним із зобовʼязань, які Україна взяла на себе в рамках домовленостей з Міжнародним валютним фондом.
