Конституційна криза. Експерт пояснив, чи можливо перезапустити КСУ

Конституційна криза. Експерт пояснив, чи можливо перезапустити КСУ

Ексклюзивно
Конституційна криза. Експерт пояснив, чи можливо перезапустити КСУ Facebook КСУ

Президент Володимир Зеленський публічно вимагає від парламентарів звільнити суддів Конституційного суду, однак чи готовий він до перезапуску судової системи та з яких мотивів виходить в ефірі Українського радіо аналізував політолог, директор Інституту соціально-політичного проєктування "Діалог" Андрій Миселюк.

Про конституційну кризу

Безумовно, це вже криза. По-перше, дії вже зроблені. По-друге, обидві сторони загострюють протистояння, а не шукають компроміс, принаймні у публічній площині. Ми бачимо, що Конституційний суд намагався навіть показати, що вони будуть розглядати питання законності приватизації землі, але потім від цього відмовилися. Відповідно Президент постійно загострює ситуацію і впливає на депутатів “Слуги народу”, щоб вони голосували. Погрожує суддям Конституційного суду, що вони будуть відправлені у відставку. Називає прийняте КС рішення, таким, що “не має значення”. Тому це ситуація дуже серйозної кризи. Але я б не дуже драматизував, оскільки ми маємо дві сфери: перша — зовнішня, публічна, де ставки підняті максимально, але є ще друга — сфера кулуарних переговорів, там зовсім інші предмети знаходяться у центрі уваги. Річ у тім, що у суддів дуже виграшна ситуація. Бо, по-перше, це орган, який чітко прописаний в Конституції і його повноваження так само. По-друге, у них є політичні спільники у фракції “ОПЗЖ” і в інших фракціях також. Скасувати рішення органу і всіх розпустити буде дуже складно. Але це тягне країну в серйозне протистояння. Тому судді відчувають себе головними. І насправді у них є декілька цілей, але одна з головних — це те, щоб судді були позбавлені необхідності декларувати свої статки. Влада це розуміє і ми бачимо, що в деяких законопроєктах, які подані в Раду, ця норма вже відображена. Власне кажучи, навколо цього і йдуть торги нині.

Про законопроєкт президента

Якщо ми говоримо про це як про прикладний варіант розв’язання кризи, то ми одразу зіштовхуємося з небезпекою. По-перше, у Конституції прописано підстави, за якими суддя Конституційного суду може припинити свої повноваження. Там не сказано, що президент може відправити у відставку чинний склад КС. Це розуміють юристи і політики, та й президент це розуміє. Проте законопроєкт він подав, щоб показати, що він має серйозні наміри і буде йти до кінця. Якщо говорити про компромісний варіант, то треба розглядати можливості прийняття іншого законопроєкту про декларування статків замість того, який був скасований Конституційним судом.

Про перезапуск Конституційного суду

Ця ситуація навколо КС наочно показала, що в Україні теж є юристократія. Ще коли президент Порошенко починав суддівську реформу, то вже тоді було зрозуміло, що це робиться не задля справедливості українських судів. Я порівнював це з давньою Індією, де була закрита, недоторканна каста брахманів. У нас теж саме. Судді показали це дуже наочно, що у них є багато важелів, щоб вплинути на інші гілки влади, на громадську думку. Зараз вони показують свою силу. Це стало наслідком того, що протягом усіх років незалежності влада потурала суддівському беззаконню, бо судді заздалегідь виносили протизаконні рішення, отримували за це винагороду, але покарання за це не несли. І зараз, якщо говорити про реформи, то це має відбуватися без залучення суддівської спільноти. Я думаю, що доведеться ще піти на компроміс з цією могутньою силою, маю на увазі з суддями, які почувають себе дуже впевнено. Тому сказати, що взяти і скасувати те, що вибудовувалося більше десяти років, — це зі сфери фантастики.

Про перезавантаження усіх гілок влади

Ми бачили це після Майдану 2013-2014 років, коли був запит суспільства, коли виникла потреба у зміні правил. Але прийшли люди, які модернізували старі правила, внесли деякі зміни, проте фактично порядок речей залишився тим самим. Минулого року був черговий Майдан, як тоді це назвав соціолог Євген Головаха. Те голосування фактично і було електоральним Майданом. І ми бачимо, що запит суспільства на нові правила і нові обличчя — це одне, але коли такі “нові обличчя” прийшли, а в них немає досвіду, то в них досить швидко розчарувалися. Про це тепер свідчить і рейтинг президента Зеленського і, що найважливіше, рейтинг голосування на місцевих виборах. Ситуація у нас така: люди знов хочуть нових правил і облич, але компетентних. І просто заявами, що треба всіх змінити, таку складну ситуацію не виправити.

Що відомо

  • Народні депутати підписали заяву, в якій закликали суддів Конституційного суду, які підтримали рішення про визнання неконституційною статтю про недостовірне декларування, скласти повноваження.
  • 27 жовтня Конституційний суд визнав статтю "Декларування недостовірної інформації" 366-1 Кримінального кодексу такою, що не відповідає Основному закону.
  • Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду закрило доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Експерти заявили, що таким чином, КСУ заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів.
  • З приводу цього рішення президент Володимир Зеленський скликав закрите засідання Ради національної безпеки та оборони для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці. За результатами засідання міністр юстиції заявив, що у Верховній раді вже 30 жовтня зареєструють законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному суді.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди