Глобальний саміт миру у Швейцарії не відповідає вимогам Китаю, які, зокрема, передбачають участь у заході і України, і Росії.
Про це на брифінгу заявила речниця МЗС КНР Мао Нін, відповідаючи на питання про те, що Китай відмовився брати участь у Глобальному саміті миру.
Вона наголосила, що Китай надає великого значення тому, що Швейцарія приймає перший саміт миру щодо України, і з початку цього року підтримує тісні контакти з Берном та "відповідними сторонами з цього приводу".
"Китай завжди наполягав на тому, що міжнародна мирна конференція повинна мати три важливі елементи: визнання Росією та Україною, рівноправну участь усіх сторін і справедливе обговорення всіх мирних планів. Інакше йому буде важко зіграти істотну роль у відновленні миру", — сказала речниця МЗС.
Мао зазначила, що вимоги Пекіна щодо мирної конференції є "чесними, справедливими і не спрямованими проти жодної сторони".
"Вони відображені в "Консенсусі щодо політичного вирішення кризи в Україні", виданому нещодавно спільно з Бразилією, і відображають спільні занепокоєння міжнародної спільноти, особливо країн, що розвиваються", — сказала вона.
За словами речниці МЗС КНР, домовленості щодо зустрічі все ще не відповідають запитам Китаю і загальним очікуванням міжнародної спільноти.
"Китаю важко повідомити про свої міркування та занепокоєння. Ми продовжуватимемо по-своєму сприяти миру та переговорам, підтримувати комунікацію з усіма сторонами та спільно будувати умови для політичного врегулювання української кризи", — сказала Мао.
Категоричної відмови Китаю від участі не прозвучало, проте заява китайського МЗС дублює інсайдерську інформацію, опубліковану раніше Reuters. Джерела агенції повідомили, що Пекін відхилив запрошення на Глобальний саміт миру щодо України, який наступного місяця прийматиме Швейцарія, оскільки не були виконані умови для його участі. Йдеться про "визнання саміту як Росією, так і Україною, рівноправна участь усіх сторін та чесне обговорення всіх пропозицій".
План Китаю та Бразилії для припинення російсько-української війни
23 травня уряди Бразилії та Китаю опублікували спільну заяву щодо вирішення війни між Росією та Україною, виступаючи за політичні переговори для досягнення миру.
На відміну від представленого у лютому 2023 року мирного плану Китаю, цей план містить не 12, а шість пунктів:
- усі сторони мають дотримуватися трьох принципів деескалації ситуації, а саме заборони розширювати поле бойових дій, загострювати ситуацію на фронті й уникати провокацій;
- діалог та переговори як єдиний життєздатний шлях розв'язання "української кризи", а також необхідності деескалації та всеосяжного припинення вогню;
- проведення міжнародної мирної конференції, яку визнають як Росія, так і Україна, за рівноправної участі всіх сторін, а також "чесного обговорення всіх мирних планів";
- збільшення гуманітарної допомоги "відповідним регіонам", запобігання гуманітарній кризі та уникнення нападів на цивільних осіб або цивільні об’єкти, а також захист цивільних осіб;
- неприйнятність використання зброї масового знищення, зокрема ядерної, хімічної та біологічної, а також неприпустимості нападів на АЕС та інші мирні ядерні об’єкти;
- протидія "поділу світу на ізольовані політичні чи економічні групи" та докладання зусиль для посилення міжнародного співробітництва у сферах енергетики, валюти, фінансів, торгівлі, продовольчої безпеки та безпеки критичної інфраструктури.
Глобальний саміт миру
15 січня під час візиту до Швейцарії президент Володимир Зеленський заявив, що дві держави розпочинають підготовку до проведення Глобального саміту миру на рівні лідерів.
10 квітня стало відомо, що Швейцарія проведе Глобальний саміт миру, ініціатором якого виступає Україна. Саміт відбудеться 15-16 червня на курорті Бюргеншток в кантоні Нідвальден, поблизу міста Люцерн.
2 травня у МЗС Швейцарії інформували, що Росію не запрошували на перший Глобальний саміт миру, але російські представники повинні будуть взяти участь у наступних засіданнях.
Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung раніше писала, що президент США Джо Байден, який планує взяти участь у саміті G7 в Італії 13-15 червня, може бути присутнім на Глобальному саміті миру.
Згодом Швейцарія звернулася до Китаю із пропозицією взяти участь у Глобальному саміті миру на рівні лідерів держав.
