Чи можна звільнити конституційних суддів. Що думають експерти про законопроєкт Зеленського

Чи можна звільнити конституційних суддів. Що думають експерти про законопроєкт Зеленського

Ексклюзивно
Чи можна звільнити конституційних суддів. Що думають експерти про законопроєкт Зеленського ccu.gov.ua

Президент України Володимир Зеленський подав на розгляд Верховної Ради законопроєкт, який пропонує позбавити повноважень чинних суддів Конституційного суду України через їх рішення у справі е-декларацій, та визнати це рішення "юридично нікчемним". Суспільне зібрало думки експертів щодо пропозицій президента.

Нікчемність рішення

Представник президента при Конституційному суді Федір Веніславський вважає, що рішення КСУ щодо е-декларацій ухвалювалося з численними порушеннями як Конституції, так і закону про Конституційний суд, а тому цілком може бути скасоване Верховною Радою.

"Коли рішення КСУ ухвалюється в умовах реального конфлікту інтересів, а механізму оскарження рішень КСУ не існує, єдиний шлях – ініціювати визнання цього рішення таким, що немає юридичної сили, тобто є "нікчемним". Так, це є більше політико-правовим, аніж правовим рішенням. Але президент, як особа, що відповідає за національну безпеку України, має втрутитися. Адже рішення КСУ порушує як національну безпеку України, так і саму Конституцію, де закріплено євроатлантичний курс України. А гарантування роботи антикорупційних органів є серед головних вимог євроатлантичних структур", – зазначив Веніславський у коментарі Суспільному.

У свою чергу колишній очільник Конституційного суду Станіслав Шевчук у коментарі Суспільному висловив думку, що пропозиції президента можуть викликати запитання, але є необхідними в умовах загрози національній безпеці

"Рішення КСУ завдало серйозного удару по національній безпеці України, оскільки поставило під сумнів усю діяльність антикорупційних органів. І з цієї ситуації треба виходити. Тож президент, як гарант Конституції, вніс свої пропозиції. Звісно, цей проєкт може викликати певні запитання, але є загальна концепція демократії, яка повинна захищати себе в таких надзвичайних умовах", – поділився міркуваннями Шевчук.

Відставка суддів КСУ

Законодавство України однозначне у питанні відставки суддів Конституційного суду, і ні в президента, ні у Верховної ради немає таких повноважень. Утім, експерти переконують, що, в разі ухвали відповідного рішення ВР, припинення повноважень чинного Конституційного суду є цілком реальним.

"Під час Революції гідності парламент вже поновлював конституційний лад, коли ухвалив постанову про заміну складу суддів Конституційного суду України через узурпацію влади Януковичем. Тоді це було до певної міри політико-правове рішення, але воно було необхідне і виправдало себе. Зараз відбувається аналогічна ситуація", – вважає Станіслав Шевчук.

Натомість Федір Веніславський наголосив, що події 2014 року не можуть бути прецедентом у нинішніх умовах.

"Ми не можемо посилатися на досвід 2014 року, оскільки тоді в Конституції були закріплені положення, які дозволяли суб'єктам, що призначають суддів КСУ, припиняти їх повноваження. Нині такої норми немає, і чинне законодавство фактично забезпечує повну недоторканість суддів. А це абсурдно та становить загрозу нацбезпеці", – наголосив Веніславський.

Утім, на думку Веніславського, якщо Верховна Рада підтримає проєкт президента, із відставкою та формуванням нового Конституційного суду проблем не буде, навіть і без посилань на досвід 2014 року. Адже існує законний механізм призначення нових суддів КСУ.

"Якщо законопроєкт буде ухвалено і повноваження чинного Конституційного суду будуть припинені, то суб'єкти, які відповідальні за формування складу КСУ(Верховна Рада, президент та Колегія суддів - ред.), сформують новий склад суду протягом максимум двох місяців. І ми будемо мати новий, законний та авторитетний суд. Тим паче, що доброчесні судді нинішнього суду цілком мають право брати участь у конкурсі", – повідомив представник президента при КСУ.

Євроатлантичні зобов'язання України

Дипломатка та експертка з міжнародних питань Юлія Осмоловська, розповіла в ефірі Українського радіо, що рішення КСУ суперечить міжнародним зобов'язанням України.

"Є низка нормативних документів, в яких чітко сказано, що Україна бере на себе зобов’язання щодо створення антикорупційної інфраструктури. І питання публічного доступу до декларацій чиновників було досить серйозним і чи не наріжним у нашому діалозі з західними партнерами стосовно антикорупційної інфраструктури в Україні. Тому цей ризик був передбачуваний і абсолютно зрозумілий для всіх дипломатів", – пояснила Осмоловська.

Читайте також: У Києві будівлю КСУ закидали фаєрами та презервативами.

Вона також заявила, що рішенням КСУ завдано серйозного удару міжнародному становищу України та її репутації, і з цим "необхідно негайно боротися".

"У проблеми є кілька вимірів. По-перше, зовнішньополітичний, а саме ризики для безвізу та отримання чергової допомоги. По-друге, внутрішньополітичний. Такі дії Конституційного Суду фактично зводять нанівець усі заклики та заяви нашого президента про те, що він готовий боротися з корупцією. І за таким рішенням КСУ, ми взагалі ніяких кримінальних переслідувань для корупціонерів не маємо. Крім того, є ефект серйозного негативного народного обурення на такі дії влади. І внутрішня реакція суспільства може бути більш руйнівною для політичного реноме президента та його команди", – зазначила дипломатка.

Що відомо

  • 27 жовтня Конституційний суд визнав статтю "Декларування недостовірної інформації" 366-1 Кримінального кодексу такою, що не відповідає Основному закону.
  • Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
  • Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції на виконання рішення Конституційного Суду закрило доступ до Реєстру декларацій.
  • 29 жовтня президент скликав позачергове засідання РНБО через загрозу нацбезпеці, створену рішенням КСУ. Кабмін постановив відновити роботу Реєстру декларацій, що було зроблено 30 жовтня.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди