Заступник голови Конституційного суду вважає необґрунтованим рішення щодо декларацій

Заступник голови Конституційного суду вважає необґрунтованим рішення щодо декларацій

Заступник голови Конституційного суду вважає необґрунтованим рішення щодо декларацій УНІАН

Заступник голови Конституційного суду Сергій Головатий, якого НАЗК звинуватило у поданні недостовірних відомостей у декларації, вважає "юридично необґрунтованим" рішення суду щодо декриміналізації відповідальності за це.

Розбіжна думка Сергія Головатого щодо рішення КСУ опублікована пресслужбою Конституційного суду.

"Я не голосував за ухвалене Судом рішення про визнання окремих пунктів статті 65 Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року та статті 3661 Кримінального кодексу України неконституційними", – повідомив Головатий.

Він навів наступні аргументи в якості обґрунтування своєї позиції:

  • Наділення НАЗК окремими контрольними функціями та повноваженнями щодо суддів системи судоустрою та суддів Конституційного Суду України, не може розглядатись як контроль "над судовою владою". Адже визначені Законом повноваження НАЗК не є втручанням в професійну діяльність суддів, а спрямовані виключно на запобігання корупції
  • Обґрунтування "неконституційності" на підставі порушення принципу незалежності суддів використано для визнання неконституційними приписів Закону в цілому, тобто й на інших суб'єктів, зокрема: народних депутатів України, військовослужбовців, державних службовців, тощо. А отже, стверджувала в рішенні КСУ невідповідність приписів Закону статті 6 Конституції України позбавлена юридичного обґрунтування.
  • Стаття 3661 Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність за подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей або умисне неподання ним декларації. Отже, кримінальна відповідальність настає тільки якщо на момент подання декларації громадянин знав про недостовірний характер внесених до неї відомостей. Крім того, кримінальна відповідальність настає тільки якщо відомості у декларації відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів. Існує чітке розмежування між адміністративною та кримінальною відповідальністю.

"Отже, висновок Суду про неконституційність кримінальної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей вважаю юридично необґрунтованим", – підсумував Сергій Головатий.

Що відомо

  • У серпні 2020 року до Конституційного суду було направлене подання 47 народних депутатів щодо конституційності положень законів, які складають так звану антикорупційну платформу. Йдеться про електронне декларування, спецконфіскацію та оновлену ст. 368-5 ККУ, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
  • 27 жовтня Конституційний суд визнав неконституційною статтю про кримінальну відповідальність за недостовірне декларування.
  • У КС пояснили, що вважають неконституційною кримінальну відповідальність за неподання декларації або декларування завідомо неправдивих даних, оскільки НАЗК не має права контролювати суддів.
  • 28 жовтня Національне агентство із запобігання корупції повідомило, що двоє суддів Конституційного суду – Сергій Головатий та Ірина Завгородня – внесли недостовірну інформацію у власні декларації.
  • Ексголова Конституційного суду Станіслав Шевчук розповів, що судді, яких звинувачують у поданні недостовірних відомостей у деклараціях, мали заявити про конфлікт інтересів до початку засідань КСУ у справі про електронні декларації.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди