Президент Володимир Зеленський хоче провести всенародне опитування у день виборів 25 жовтня, на якому українців попросять дати відповідь на 5 запитань. Опитані Суспільним юристи цікавляться, хто фінансуватиме цей захід, а в Офісі президента роз'яснюють, що це - не референдум.
Що за опитування
"25 жовтня на виборчій дільниці я задам тобі 5 важливих питань про те, що ми обговорюємо на вулиці, на кухні та в інтернеті, про що сперечаємось з друзями, батьками або таксистами. Про те, про що нас раніше ніколи не питали. 5 важливих питань, щоб дізнатися твою думку", – розповів Зеленський у відеозверненні 13 жовтня, закликавши українців прийти на дільниці та дати відповіді на запитання.
"Чому твоя відповідь важлива? Тому що буде так, як вирішиш ти", – наголосив президент.
Зеленський не повідомив, про які питання йтиметься, проте пообіцяв зробити це пізніше. За даними Суспільного, президент збирається записувати окремий відеоролик щодо кожного запитання й оприлюднювати ці ролики по черзі впродовж 5 днів. Суспільне звернулося до Офісу президента з проханням роз'яснити процедуру проведення опитування та теми запитань до громадян, однак відповідей поки не отримало.
Заступник голови ОПУ Кирило Тимошенко, який має виступити куратором опитування, сказав Суспільному, що нині "не може розповісти більше, ніж сказав президент" і пообіцяв відповісти на запитання пізніше.
За даними видання ZN.UA, спочатку президент хотів внести в опитування теми "про окуповані Крим і Донбас, також в опитування хочуть включити питання, що цікавлять молодь, наприклад, може йтися про легалізацію канабісу".
Експерти пов'язують наміри Зеленського з невдалою спробою пропрезидентської фракції "Слуга народу" провести через Верховну раду законопроєкт щодо проведення опитувань 4 вересня поточного року. Цей документ пройшов профільний комітет, але так і не був розглянутий у сесійній залі.
Про що законопроєкт
На сайті Верховної ради зареєстровані зміни до закону про ЦВК щодо створення умов для проведення опитування громадської думки. Згідно з документом, опитування має проводитись у день голосування на загальнодержавних або місцевих виборах на всій території України або в окремих її місцевостях на підставі відповідного рішення Кабміну.
Серед питань, які не можуть бути включені в опитування – вибори на тимчасово окупованих територіях, економічна взаємодія та порядок управління ними, амністія та порядок взаємодії з державою, визнаною Верховною радою агресором або окупантом.
Відповідно до пояснювальної записки, закон має сприяти налагодженню зв’язків між органами державної влади та громадськістю, й "опитування громадської думки є важливим етапом та одним із найкращих способів налагодження такої взаємодії, адже за його допомогою можливо дослідити суспільні настрої щодо певного кола питань".
13 жовтня, після відеозвернення Зеленського, Офіс президента видав окреме роз'яснення щодо намірів глави держави.
Не референдум
На Банковій пояснили, що хочуть провести опитування аби подолати "окреме існування держави та суспільства" і зрозуміти потреби громадян.
"Дуже вузьке коло так званих професійних політиків займалося ексклюзивним напрацюванням як питань стратегічного значення для України, так і відповідей на них. У цьому ми і вбачаємо ключові ризики для нашого майбутнього – держава не завжди могла й хотіла почути своїх громадян і зрозуміти первинні потреби суспільства", - йдеться в роз'ясненні від Офісу президента.
Там нагадали, що в парламенті вже опрацьовується пакет законів про народовладдя, "і ключовий з них – про всеукраїнський референдум – уже на шляху до ухвалення депутатами", однак існують й інші механізми, як то опитування громадської думки, яке надасть кожному громадянину можливість висловитися про важливі для суспільства речі.
"Наголошуємо, що опитування, яке пропонується провести 25 жовтня, на відміну від референдуму, як це визначено для референдуму Конституцією, не матиме прямих юридичних наслідків. Потреба у цій формі безпосередньої демократії зумовлена тим, що зміст політики у державі має визначати народ, а не виключно ті, хто має достатньо медійного впливу та грошей, щоб маніпулювати у своїх особистих інтересах враженням про суспільну думку. 25 жовтня ми дізнаємося про те, що насправді думає народ. А також поставимо ті запитання, які ніхто й ніколи не хотів ставити напряму своїм співгромадянам у нашій країні", – запевнили в Офісі президента.
Водночас опитані Суспільним експерти висловили сумніви щодо законності проведення такого опитування та пошуку джерел його фінансування.
Думка експертів
Як розповів у коментарі Суспільному юрист Святослав Бартош, органи влади не можуть займатися будь-якою діяльністю, яка не дозволена законом напряму, а закон прямо не дозволяє проводити у день виборів жодні опитування, окрім пов'язаних з голосуванням. Окрім того, на його думку, для організації опитування недостатньо відеозвернення – потрібен відповідний указ чи інший документ, який його регламентуватиме.
"Органам державної влади, в тому числі президенту, Центральній виборчій комісії, територіальним та дільничним виборчим комісіям, можна робити тільки те, що дозволено законом. Якщо у законі прямо не зазначено, що можна робити – то тоді точно не можна. У цьому полягає відмінність органів влади від приватних компаній", – зазначив Бартош.
"Наразі точно можна сказати, що юридичних наслідків таке опитування не матиме. Питання наслідків для президента – це незаконна витрата бюджетних коштів, тому що, звичайно, друк бюлетенів для опитування – це витрати. Якщо рішення про опитування визнають незаконним, то потенційно хтось може бути за це покараний", – зауважив юрист.
За словами голови правління громадянської мережі ОПОРА Ольги Айвазовської, всередині приміщень для голосування законне опитування організувати не можливо, а із заяви президента поки не зрозуміло, де саме воно проводитиметься.
"Будь-яке опитування у приміщенні для голосування організовувати не можна, тому що в приміщенні для голосування мають право перебувати лише на певний термін учасники виборчого процесу. Це – члени ЦВК, спостерігачі, кандидати, члени виборчої комісії, ЗМІ та виборці. Останні – виключно на період, необхідний для голосування", – підкреслила вона.
"Із заяви президента незрозуміло, чи буде опитування проводитись в приміщенні для голосування, тому що він говорить про дільниці. Проте відповідно до закону, дільниця – це не приміщення, а територія, де проживають виборці", – зауважила експертка.
При цьому, за її словами, важливим нюансом є можлива наявність у питаннях ознак передвиборчої або прихованої агітації.
"Якщо в них (у питаннях - ред.) будуть "зашиті"певні політтехнологічні фокуси, скажімо, це будуть питання щодо довіри до партії влади чи президента, тоді вони можуть вплинути на думку виборців, які йдуть голосувати. Якщо ж опитування проводитимуть після голосування, то на їхнє волевиявлення це впливу не матиме", – зазначила експертка.
За словами Айвазовської, окремим питанням є фінансування такого опитування. У разі, якщо воно здійснюватиметься бюджетним коштом, "раціональність таких видатків викликає сумніви".
"Якщо ж фінансування буде партійним чи громадським, але від організацій, які мають зв’язок із партіями тоді це матиме ознаки політичної агітації!, - наголосила експертка.
Що відомо
- 25 жовтня в Україні пройдуть місцеві вибори. Від 5 вересня триває передвиборча кампанія.
- Центральна виборча комісія акредитувала 205 офіційних спостерігачів на місцевих виборах. Зокрема, за голосуванням спостерігатимуть шість міжнародних організацій та представники трьох іноземних держав.
- 1 липня Рада майже вчетверо зменшила кількість районів в Україні. Прем'єр Денис Шмигаль заявив, що до осені планується завершити реформу децентралізації в Україні, аби місцеві вибори, які пройдуть у жовтні, відбулися вже у всіх новостворених територіальних громадах.
