У 2014 Кримський півострів окупували росіяни. Відтоді кримчани 10 років залишаються на окупованій території, сказала Суспільне Хмельницький Наталія Опенко. За її словами, вона покинула Крим у 2014, коли побачила, як на півострів транспортують важку військову техніку, на вулицях стає все більше чоловіків в зелених одностроях, а за проукраїнську позицію окупаційна влада розпочала переслідування. Зараз Наталія з сином живе в Хмельницькому.
Кримчанка Наталія Опенко розповіла Суспільне Хмельницький свою історію.
Наталія Опенко — корінна кримчанка. Крим жінка залишила з матір’ю та маленьким сином. Наталія каже, що дуже сумує за рідним домом. Півострів, говорить, залишили, коли стало зрозуміло: Росія розпочинає війну.
"В ніч з 26 на 27 лютого, коли вже вночі пішли, полетіли військові транспортники з важкою технікою, коли через Керченську переправу стали перевозити людей і техніку, стало зрозуміло, що відбувається щось страшне, і для мене це було настільки страшно, що я не могла про це мовчати. До квітня ще було таке сподівання, що — ну, може, нас звільнять. А коли вже Росія розпочала війну на Донбасі, стало зрозуміло, що це надовго. Почалися погрози від колег, від сусідів", — пригадує Наталія Опенко.
На початку цього року Наталія переїхала до Хмельницького із Запоріжжя. Від 2014, розповідає, жила в кількох містах, вивчила українську, якою не володіла та згадує перші мітинги на півострові, які були на початку проукраїнськими, доки там не почали з’являтися "гастролери".
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у фільмі "Крим. Нескорений" розповідає про один із таких мітингів: "Близько другої години дня мені подзвонив начальник СБУ по Криму і сказав, що в натовпі перебувають двоє людей з автоматами. Я спитав, яка їхня задача, він сказав: "В потрібний момент відкрити вогонь". Я спитав, в який бік, він сказав: "Напевно, не має значення, тому що їм треба спровокувати бійню".
У Криму залишається чимало людей, які ідентифікують себе як громадяни України, та не можуть виїхати з різних причин, каже Наталія Опенко. За її словами, вона очолила громадську організацію "Крим SOS" на Хмельниччині, бо її землякам на окупованій території потрібна допомога, оскільки їхні права порушуються. Перше — право на безпеку.
"Дівчина тату-майстер в Севастополі виклала свої роботи, фотографії. І там, окрім інших якихось зображень були зображення української символіки. Згодом цю дівчину стали переслідувати. Це був такий показовий приклад залякування. Вчиняється тиск на цих людей, на їхні родини, починаються зайві питання, виклики на допити. В них це дуже небезпечні моменти й для їхніх родин також", — говорить Наталія Опенко.
Друге право, яке порушується — навчатися рідною мовою: українською чи кримськотатарською. Такі класи в Криму закрили, школи перепрофілювали на російські програми, каже Наталія: "Вчиняється тиск на батьків — звільнення з роботи, моральний такий тиск з боку місцевої влади, обшуки під вигаданими приводами. Окупаційна влада не обмежується в інструментах тиску на людей, які не згодні з тим, що зараз там відбувається".
Наталія каже: вірить, що Крим буде українським: "Ментально я його не залишила. Подумки й серцем залишаюся в Криму і я не полишаю надії, що згодом ми повернемось додому — в деокупований, вільний, український Крим".
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
