Кропивничани Андрій Бойко, Євген Поліщук, Віктор Збарах, Ігор Панасенко та Сергій Щербина з перших днів повномасштабного російського вторгнення стали на захист України. Відтоді два роки разом служать у складі 9-го окремого стрілецького батальйону. Пройшли найгарячіші точки, звільняли Херсонщину. До другої річниці вторгнення бійці поділилися своїми історіями із Суспільним.
Андрій Бойко
Військовий брав участь в Антитерористичній операції. У складі 9-го батальйону воює з перших днів повномасштабного вторгнення.
"Це всі хлопці, які від початку формування батальйону, 1 березня 2022 року, служать в його складі. Нині практично всі перебувають на лікуванні, на реабілітації, на відновленні".
Зі слів Андрія Бойка, брали участь у боях у Тошківці, Лисичанську, Сєверодонецьку та херсонському наступі.
"Потім Бахмут, потім Куп’янськ – такі найгарячіші точки. Звісно, хлопцям треба відпочинок більш тривалий. Дають 15 діб, коли більше. На лікування виходить значно більше".
Бійці виснажені, сказав Андрій Бойко. Та загалом його вражає витривалість українців.
"Війна – це не кіно, умови – надважкі: постійні обстріли, постійні втрати, дуже великі психологічні навантаження, неймовірні фізичні. Треба витримати, бо іншого шляху в нас немає. Шлях тільки один – перемогти, тому що на карті стоїть наше майбутнє, майбутнє наших дітей. У мене маленькі діти, у хлопців діти – ми не хочемо, щоб їм дісталася доля воювати далі з цією імперією. Треба перемогти, щоб ця імперія зникла, бо з тієї сторони завжди буде виходити загроза".
Євген Поліщук
Боєць воює з 27 лютого 2022 року. У мирний час працював агрономом.
"Спочатку був на охороні Кропивницького, потім потрапив у бойовий підрозділ. Брав участь у боях за Херсон, були в Бахмуті, інших населених пунктах Донецької та Луганської областей. Наші воїни дійсно потребують моральної підтримки, армія потребує поповнення молодими кадрами".
Віктор Збарах
До його обов’язків, сказав, входять мінування та розмінування.
"У російських військових багато мін часів Радянського Союзу, та є й сучасні. Багато треба прочитати, щоб знати про міни максимум, бо нас цьому не вчили, бо їх не було".
Військовий розміновував Херсонщину, а до повномасштабного вторгнення був підприємцем.
"Пішов воювати, щоб кацапи до нас не прийшли, щоб ми жили мирним життям, щоб все у нас було добре".
Ігор Панасенко
Чоловік пішов у терцентр комплектування 2 березня 2022 року, відтоді воює у складі 9-го батальйону. Має два поранення.
"Відбивали штурмом позицію, яку захопили, й потрапили під мінометний обстріл. А ще була контузія та осколкове поранення. Зараз поки лікуюсь".
Найважче, сказав – втрачати побратимів та друзів.
Сергій Щербина
Чоловіка мобілізували 2015 року. Тоді, розповів, відслужив півтора року. А з 2017-го до грудня 2021 року служив за контрактом у розвідці.
"Думав вже відпочити, завів родину. На жаль, не дали змогу налагодити цивільне життя. 2022-го прийшов у військомат, з лютого – у батальйоні. Хлопці, які прийшли та знають, для чого прийшли, відчайдушно стоять на позиціях, тримаються. З огляду на той ресурс, який має РФ, ми дуже гарно справляємось".
