Колишній міністр економіки України та наймолодший академік НАН Богдан Данилишин зняв свою кандидатуру на виборах очільника Національної академії наук України.
"Повідомляю, що я зняв свою кандидатуру з виборів Президента НАН України. Всіма силами старався привернути увагу до проблем науки. Але політиків більше цікавлять місцеві вибори, дилетантів - догана Рожковоі та Ко, а реально проблеми подальшого розвитку науки в Україні фактично нікого", – повідомив Данилишин у Facebook.
Відповідне рішення Данилишин прийняв після того, як Окружний адміністративний суд Києва відхилив позов Данилишина "щодо незаконності проведення виборів президента та Президії НАН України 6-9 жовтня 2020 року", та призначення виборів очільника НАН на 7-9 жовтня.
"Проведення загальних зборів Академії за умов, визначених рішенням президії – по відділеннях, де все буде під контролем чинної президії, ставить під сумнів сам принцип виборності й рівного доступу кандидатів у президенти бути обраними на цю посаду", – зазначав у своєму позові Данилишин.
Чинну процедуру виборів очільника НАН та склад кандидатів на цю посаду Данилишин охарактеризував як "шлях в нікуди".
"На посаду Президента подалися люди 69+. Фактично радянської формації й (за виключенням академіка С. Комісаренка), відомі тільки в Україні, дехто навіть з хитким станом здоров'я. Кого б не обрали Президентом НАНУ – президіальна бюрократична машина буде старатися зберегти брежнєвсько - радянські догми розвитку науки та своє власне місце під сонцем! Це явно шлях в нікуди.", – заявив академік.
Данилишин і "вікова дискримінація" в НАН
55-річний Богдан Данилишин є наймолодшим академіком НАН України. "У свій час покійний нині Борис Патон став Президентом Академії в 42 роки й пробув на цьому посту до майже 102! Більше півстоліття. Мене обирали академіком в 44, зараз мені 55. За десять років жодного молодшого академіка за 55 не обрано", – розповів він.
Данилишин переконаний, що наука в Україні стала "заручницею людей глибоко пенсійного віку". За його даними, віковий склад НАН є наступним:
- Середній вік усіх наукових співробітників Академії станом на 2019 – 53,9 року;
- Середній вік академіків НАН України — 77,1;
- Середній вік членів-кореспондентів — 71,4;
- Середній вік керівників наукових установ — 67,6;
- Середній вік головних наукових співробітників — 73,6;
- Середній вік провідних наукових співробітників — 65,2;
Читайте також: Науковець, інженер, винахідник. П’ять фактів про Бориса Патона
Керівництво НАН відкидає усі звинувачення Данилишина у нечесності процедури організації виборів, а акцентування на проблемі віку провідних діячів академії називає "дискримінацією за віковою ознакою".
"Національна академія наук України здивована і глибоко обурена численними образами честі й гідності на адресу свого багатотисячного колективу, які академік Б.М. Данилишин уже впродовж тривалого часу дозволяв собі усно і в публікаціях у друкованих та електронних ЗМІ. Йдеться, зокрема, про необґрунтовані підозри в бік Президії НАН України щодо фальсифікації результатів майбутніх виборів Президента і Президії НАН України, а також дискримінацію співробітників Академії за віковою ознакою", – повідомила пресслужба НАН.
Що відомо
- 19 серпня на 102-му році життя помер український науковець та президент Національної академії наук України Борис Патон. У 1962 році Патон став президентом Національної академії наук України, щоразу переобираючись на безальтернативній основі. Останнього разу його переобирали на посаду у 2015 році.
- Вибори нового очільника НАН мали відбутися ще у квітні 2020 року, але через карантин були перенесені на осінь
- 1 жовтня кандидат на посаду голови Національної академії наук Богдан Данилишин подав до суду позов щодо незаконності проведення виборів президента та президії НАН 6-9 жовтня.
