Генасамблея ООН 4 вересня ухвалила резолюцію, яка заохочує уряди та установи перейти на нову проєкцію мапи світу Equal Earth. В організації пояснюють, що вона показує континенти в справжніх пропорціях. Проте ООН використовує різні проєкції залежно від призначення карти, а дискусія про те, як саме варто зображати світ, триває й сьогодні.
Розповідаємо про різні проєкції мапи світу, їхні відмінності та пояснюємо, чому не існує однієї «правильної» карти світу.
Як зазначається на сайті ООН, організація використовує різні проєкції для мапи світу. Все залежить від мети карти. ООН не має однієї універсальної проєкції для всіх своїх карт, оскільки будь-яка карта світу спотворює реальність. Це пояснюється тим, що неможливо без змін перенести поверхню кулі на плоский аркуш.
Її картографічна служба обирає проєкцію залежно від того, що саме потрібно показати: розташування країн, їхні реальні площі, відстані, напрямки або, наприклад, територію проведення миротворчої операції.
Карта Меркатора, яка «збільшує» Європу
Проєкція фламандськогоФландрія (також часто називають Фламандією) — це нідерландськомовний регіон на півночі Бельгії. картографа Герарда Меркатора з'явилася у XVI столітті й стала однією з найвідоміших картографічних проєкцій. Її головна особливість у тому, що вона добре зберігає кути та напрямки. Саме тому вона виявилася надзвичайно корисною для навігації, тому й лягла в основу побудови Google Maps та Apple Maps.
Проте у ній є суттєві недоліки: чим далі територія від екватора, тим сильніше збільшується її масштаб. Через це на звичайній карті Меркатора Гренландія може виглядати за розміром майже як Африка, хоча насправді Африка приблизно у 14 разів більша за Гренландію.
Тому мапа, створена Меркатором, є хорошим інструментом для навігації, але водночас є поганим прикладом, якщо потрібно порівнювати реальні площі країн.
Водночас звичайну проєкцію Меркатора не варто плутати з поперечною проєкцією Меркатора. Остання є окремим варіантом, який лежить в основі системи, широко відомої як UTM. Вона особливо придатна для детального картографування окремих територій.
На відміну від звичайної проєкції Меркатора, тут циліндр умовно повернутий на 90°. Тому замість екватора основною лінією стає центральний меридіан.
Найновіша Equal Earth
Генеральна асамблея ООН 4 вересня 2026 року ухвалила резолюцію, яка заохочує уряди та установи перейти із традиційної мапи Меркатора на проєкцію Equal Earth. Вона показує континенти в справжніх пропорціях. На ній Африка стала виглядати візуально більшою. Створили її у 2018 році картографи Боян Шаврич, Том Паттерсон і Бернхард Дженні.
Її розробили як альтернативу популярним проєкціям, зокрема Робінсона, але Equal Earth зберігає правильне співвідношення площ материків і країн. Резолюція закликає ширше використовувати її в освіті, картографії та цифрових сервісах, але не забороняє Меркатора і не робить Equal Earth юридично обов'язковою для всіх карт ООН.
За документ проголосували 164 держави. Проти проголосували Сполучені Штати Америки, а Україна утрималася, оскільки на цій мапі півострів Крим зображений як частина Росії.
Мольвейде: коли на карті важливі справжні розміри країн
Якщо проєкція Меркатора може створювати хибне враження про розміри територій, то проєкція Мольвейде зберігає співвідношення площ. Проте у такій мапі форма, кути та відстані можуть спотворюватися. Але якщо одна територія на Землі вдвічі більша за іншу, її площа на карті також залишатиметься вдвічі більшою. Геологічна служба США характеризує Мольвейде саме як рівновелику псевдоциліндричну проєкцію, призначену переважно для карт світу.
Візуально її легко впізнати: світ на такій карті має форму еліпса, екватор є прямою горизонтальною лінією, центральний меридіан — прямою вертикальною, а більшість інших меридіанів вигинаються. Саме така форма дозволяє зберігати площі материків і держав, хоча ближче до країв карти зростають спотворення їхньої форми.
Як ООН показує світ сьогодні
За даними Геопросторової секції ООН, більшість її світових карт використовує проєкцію Робінсона, проєкцію Вінкеля-Тріпеля або проєкцію Екерта IV. Організація пояснює такий вибір необхідністю збалансувати спотворення площ, напрямків і відстаней, а також зменшити деформації материків біля полюсів.
Проєкція Робінсона була розроблена американським картографом Артуром Робінсоном у 1974 році. Її часто використовують для загальних карт світу, де важливе передусім візуально збалансоване представлення планети. Вона не зберігає ідеально ані площі, ані кути. Натомість спотворення розподіляються таким чином, щоб карта загалом виглядала природніше, особливо в центральних частинах материків. Саме тому ООН відносить її до основних компромісних проєкцій для світових карт.
Проєкція Вінкеля-Тріпеля з'явилася у 1921 році. Її мета також полягає не в ідеальному збереженні однієї характеристики, а в тому, щоб зменшити загальне спотворення карти. На ній материки біля полюсів не розтягуються так сильно, як у проєкції Меркатора. Саме тому ця проєкція добре підходить для карт світу, які мають передусім давати читачеві реалістичне загальне уявлення про розташування материків і океанів. ООН включає її до трійки основних проєкцій своїх світових карт.
Третя — проєкція Екерта IV, створена німецьким картографом Максом Екертом у 1906 році. На відміну від двох попередніх, вона є рівновеликою, де площі на карті зберігаються пропорційно їхній реальній площі. Проте тут спотворюються форма, відстань та напрямки. Але саме ця властивість робить Екерт IV особливо корисною для статистичних і тематичних карт, де кольором або інтенсивністю заливки порівнюють показники різних країн.
ООН та Міжнародна картографічна асоціація прямо рекомендують рівновеликі проєкції для карт, на яких порівнюються показники, пов'язані з площею територій.
Яка ж мапа на емблемі ООН
Світ на емблемі самої Організації Обʼєднаних Націй показаний так, ніби на Землю дивляться з Північного полюса. Це азимутальна рівновіддалена проєкція, центрована на Північному полюсі. Саме такий дизайн Генеральна Асамблея ООН затвердила 7 грудня 1946 року.
У такий спосіб карта мала символізувати універсальний, глобальний характер організації та її діяльність у всьому світі. Навколо карти розмістили дві оливкові гілки — давній символ миру, а сама карта, за поясненням ООН, символізує простір, у якому організація працює задля досягнення миру.
У картографії не існує однієї «правильної» карти світу. В ООН наголошують, що будь-яка проєкція завжди спотворює щонайменше одну з характеристик Землі: площу, форму, відстань або напрямок, оскільки неможливо без деформацій перенести поверхню кулі на площину.
Тому питання не в тому, яка проєкція є найправильнішою, а в тому, для чого потрібна карта. Саме за цим принципом ООН використовує різні проєкції, де одні краще підходять для навігації та оперативних карт, інші — для порівняння площ чи загального представлення світу.
