До служби у війську готується 18-річний доброволець з Полтави Євгеній Бережний. Він – учасник полтавської "Центурії". Юнак з 14 років навчається військовій справі та тренується з ветеранами "Азову". Після завершення навчання хлопець планує вступити до лав азовської спільноти.
Євгеній Бережний – боєць полтавської "Центурії". Він повернувся до приміщення, яке на початку повномасштабного вторгнення служило штабом для нього та його побратимів.
"На той час мені було 16 років. На початку вторгнення було багато роботи, тому що люди привозили багато волонтерки і треба було це сортувати, рахувати, хлопцям постійно щось було потрібно на позиції, вони були на блокпостах і завжди їм щось було потрібно. Нам не було де брати речі і я допоміг хлопцям, брав речі у себе та їм всім приносив. Скільки людей було, то на всіх брав", — згадує Євгеній Бережний.
До "Центурії" хлопець потрапив у 14 років. Там він проходив тренування та вишколи відповідно до вимог азовців.
"Наш командир – ветеран «Азову», він нас навчав тактиці, медицині, саперці. Кликав своїх друзів, які також були ветеранами «Азову». Зараз наші хлопці воюють у складі 3-ї штурмової бригади у ПТБ (протитанковому батальйоні – ред.), вони нас навчають засобами, якими користуються самі – Тор, Javelin, міномет, СПГ"
Коли роботи в тилу стало мало, Євгеній виїхав до своєї родини закордон. У листопаді 2023-го хлопець повернувся до України.
"Я півтора року провів у Польщі. Весь цей час я орендував квартиру зі своєю родиною і там у мене було все: робота, родина, все, що потрібно для комфортного життя"
Юнак говорить, що ветерани "Азову" дуже вплинули на його світогляд. Тому за першої нагоди він хоче ввійти до складу цієї бригади.
"Я планую вступати до лав "Азову". Зараз мені 18. Вступлю я туди, коли мені стане 19. Але я туди хочу зі своїх 14 років – це моя ціль. Там гарна підготовка і озброєння. В 14 років я пообіцяв собі, що я заслужу цей шеврон. І поки в мене є час та можливість, я тренуватимуся"
Євгеній говорить, що нині військовим потрібна підтримка цивільних. Важливо вчасно закривати збори на необхідні для бійців речі.
"Головне, не забувати, що йде війна. Багато людей забули, що йде війна. Вони думають, що це десь далеко і ми майже перемогли. Треба завжди пам’ятати про тих, хто вже загинув, хто зараз гине і тих, хто втрачає своє здоров’я. Треба дати хлопцям тепло, щоб вони розуміли, що вони не одні, що тил теж працює.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
