3 січня із російського полону повернулося 230 українських захисників і захисниць. Четверо з них із Полтавщини. Зокрема, Руслан Олійник з села Покровська Багачка Хорольської громади. У полоні він перебував із першого дня повномасштабного вторгнення.
Про це Суспільному розповіла мати військовослужбовця Тетяна Тимошенко.
"Офіційно подзвонили з Координаційного штабу вчора (3 січня – ред.) мені і повідомили, що мого сина Олійника Руслана Юрійовича звільнили з полону, і він уже на українській землі. Коли сказали, що вашого сина звільнили, не можна цього передати як матері. Я майже два роки цього чекала. І коли я почула ці слова, я була у великому шоці, я вірила у те, що колись настане цей день. І сестра його теж, вона зараз біженка у Німеччині, теж переймалася, писала скрізь. Із сином я уже говорила вчора ввечері, як він їхав, голос його я вже почула, він мій почув голос. А сьогодні зранку він іще передзвонював, поговорили", — розповідає Тетяна Тимошенко.
У цивільному житті Руслан Олійник працював вчителем військової підготовки, фізкультури у селі Покровська Багачка Хорольської ТГ. До лав ЗСУ чоловіка мобілізували 2014-го року. 2017-го він підписав контракт зі ЗСУ, брав участь у АТО. Служив і коли почалася повномасштабна війна. У полон потрапив у перший день повномасштабного вторгнення.
"Направили у місто Миргород служить. Потім він підписав контракт 2017-го, і його командирували у місто Київ, Дніпро, Миколаїв, служив у Волновасі. Останнє відрядження у нього було у місто Токмак ( Запорізька область, - ред.) 26 січня 2022-го року. Там він і зустрів війну, 24 лютого він був у тому місті Токмак. Частину розбомбили, і він опинився у полоні. Поставили його у списки полонених, було підтвердження із російської сторони, що він у них у полоні протягом майже двох років. Він прислав мені чотири листи. Як з'ясувалося, мого тільки одного отримав із чотирьох. Йому 41 рік буде 23 січня. А 40 років...він же був там, у російській тюрмі", — говорить Тетяна Тимошенко.
За словами матері, нині Руслан перебуває у реабілітаційному центрі.
"Я йому оце, як він дзвонив, кажу: "Синок, ото ж на фотографії тільки твої вуха впізнала. А ото ж був біля тебе Буданов - керівник розвідки, а це ж Лубінець?. " А він каже: "Мама, я не знаю цих людей. Я просто їм подякував за те, що звільнили". Що б він знав, як він два роки просидів, він нічого не знав, що у нас в Україні робилося. Вони ж не давали їм ніякої інформації".
Що відомо про обмін 3 січня 2024
Окрім Руслана Олійника, із полону повернули ще трьох жителів Полтавщини. Це – Максима Глушка із Кременчуцького району, Івана Срібного із Семенівської громади та солдата Артема Стребка з Новосанжарської громади.
Загалом 3 січня 2024-го року відбувся один із найбільших обмінів полоненими за час повномасштабної війни. В Україну повернулися 230 військових із різних підрозділів. Зокрема, ЗСУ, Нацгвардії, Державної прикордонної служби та Нацполіції. 48 людей вважали зниклими безвісти. За інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненим, серед звільнених п’ятеро жінок.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
