Російська ФСБ змусила Євгенію та Юрія покинути окупований півострів через їхню проукраїнську позицію. Зараз пара налагодила в Києві доставку ролів та планує побратися.
Свою історію переслідування ФСБ та про депортацію Євгенія розповіла Суспільному Крим.
Дівчина зазначила, що на неї написали донос близькі люди, які побачили її допис в соцмережах про те, що "якщо російському солдату відірвати голову, то він ще 4 дні буде бігати та кричати, що він на навчаннях".
Наразі Євгенія Бондаренко живе у Києві. Має роботу та коханого, який теж торік зумів вибратися з окупованого півострова, хоча мав там родину. Дівчина каже, що була змушена залишити Крим.
"Я переїхала в Крим в 2013 році. Все почалось з того, що я працювала по контракту на базі відпочинку і потім подивилась така о Крим класно, море, залишусь І на момент окупації я була то в Києві, то в Криму і потім з особистих причин залишилася в Криму", — розповіла переселенка з Криму.
Дівчина зізналась, що тоді особистою причиною стало кохання. Відтоді прожила у Криму майже 10 років. А 7 років тому на роботі зустріла нинішнього хлопця Юру. Він кримчанин, проте заради Жені теж змушений був залишити дім. До пари почали приходити російські силовики, які погрожували в'язницею за проукраїнську позицію.
"З початку повномасштабного вторгнення я перейшла на українську. Спочатку я була дурна і думала, що можна говорити просто на вулицях українською, потім в якийсь момент ледь не отримала по обличчю в магазині і зрозуміла, що можна говорити тільки в колі якихось знайомих", — зазначила Євгенія.
Дівчина розповіла, що принципово не отримувала російський паспорт, проте вони з Юрою відкрили у Криму доставку їжі, а податки не сплачували, щоб не спонсорувати армію РФ.
"За ці всі 10 років, що я жила в Криму, отримувала запитання: "А що це я не збираюся оформлювати громадянство? А нащо мені їздити в Україну?" А я їм відповідала, що мені не потрібно їхнє громадянство, я все ще чекаю деокупації, але без цього слова, бо так не можна було говорити в Криму", — зауважила Євгенія.
Про повномасштабне вторгнення Євгенія разом з Юрієм дізналися із соцмереж. Дівчина першим ділом подзвонила мамі в Запоріжжя.
"Спочатку ми думали всі, що це ненадовго. Зараз швиденько все якось там розрулиться і коли вже з'ясувалося, що нічого не розрулиться і це надовго, виявляється так, що ти залишаєшся в Криму без грошей, без нічого і треба якось заробляти гроші для того, щоб хоча б виїхати звідти", — наголосила депортована з Криму.
Ані Євгенія, ані Юрій не приховували свою проукраїнську позицію. Дівчина була учасницею руху опору "Жовта Стрічка". Розвішувала стрічки й плакати, розповідала кримчанам — друзям й колегам — про те, що насправді коїться. Та хтось таки її "здав" російським силовикам.
"У нас була доставка їжі і ми на роботі доволі голосно про це говорили. Ми знаходилися в місці, в якому по сусідству була швейна майстерня і туди заходили часто дуже різні люди. І нас підслухали й написали донос. І рівно рік тому до мене на роботу прийшла поліція — затримали всіх, хто там був, спакували в машини й повезли у відділ", — розповіла Євгенія.
Затримали дівчину за незаконний бізнес, принаймні так їй офіційно пояснили співробітники ФСБ. Проте після перевірки її акаунтів у соцмережах заявили, що арештують за "екстремізм". В той час був підірваний залізничний перегін під Сімферополем. Євгенію хотіли звинуватити в причетності до підриву.
"У мене забрали телефон, почали там шаритися по фотографіям, а ми зустрічали новий рік як справжні українці — в підвалі з прапором українським, з варениками і у мене були фотографії цього (свята — ред.). 6 годин вони на мене кричали: "Що тобі не подобається в РФ? Що тобі тут не так? Поясни, що це за фотки", — наголосила дівчина.
Після допиту дівчину оштрафували на 30 000 рублів за так звану "дискредитацію" армії РФ, внесли в базу "неблагонадійних" і зобов'язали відмічатися у відділку щомісяця. До того ж змусили записати відеовибачення, яке розмістили в усіх пропагандистських пабліках Криму. Проте через місяць дівчину посадили в одиночну камеру на 15 діб.
"Привезли у ФСБ Сімферополя. Дуже довго на мене кричали й погрожували шокером. Розповідали, що мене зараз військовим віддадуть й вони мене по колу пустять. Після всього мене закинули в кабінет, де беруть листочок, прикривають його листочком й кажуть підписати. Проблема у тому, що я не спала, не їла, вони з усіх сторін на мене кричать і я думала, що підписую протокол опитування, допиту, бо таке вже було. А потім виявилося, що я підписала відмову проходити медкомісію. Чоловік постійно мене розшукував, бо ніхто не каже де я, ніхто нічого не пояснював. Вони ще заходили до мене в камеру і казали, що зараз я поїду в тюрму в Мордовію, що вони все про мене знають, що це чоловік мене здав. І це психологічний тиск дуже великий", — поділилась спогадами Євгенія.
Коли її відпускали, то "попередили", що наступна стаття буде за тероризм. Тож, якщо не виїде з Криму — сяде у вʼязницю. Після цього Євгенія похапцем зібрала рюкзак та поїхала з півострову. Добиралася до Києва через Латвію, проте хлопця не випустили.
"Юра не приховував, що він хотів поїхати до мене. Для них це було дивно, що як це так ти за якоюсь "бандерівкою" поїдеш в Україну. Для того, щоб виїхати тими шляхами, йому потрібно було оформити закордонний паспорт РФ. Але після повномасштабного вторгнення, якщо громадянин намагається отримати такий документ — він має пройти співбесіду з ФСБ", — розповіла Євгенія.
Аж через сім місяців чоловік виїхав через гуманітарний коридор між Бєлгородом і Сумщиною. Розповідав, як отримав декілька ударів шокером від російських силовиків.
"Я думала, що все, я їду в травні і ми більше ніколи не побачимось, а може й побачимось, але тоді, коли я з боку України, а Юра з боку Криму, так будемо на танках їхати один одному на зустріч. Потім Юра вже написав, що він їде, пройшов фільтрацію і його поселили в Сумах волонтери. Потім йому купили квиток до Києва. А я на той момент вже працювала й навіть записала відео, що сьогодні доставка не працює, бо ми зустрічаємось чоловіком", — поділилась Євгенія.
Про повернення в Крим пара ще не думала, хоча дуже сумує. Євгенія та Юрій не впевнені, що житимуть по-сусідству із тими, хто їх здав російським окупантам.
"Донос на мене написали, на жаль, кримчани корінні і я бачила всі ці коментарі від людей. Євпаторія маленьке місце і я знаю цих людей, деяких особисто. Можливо, якщо всі ці люди виїдуть, але я не знаю чи я зможу пробачити це все", — підсумувала Євгенія.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та у Facebook
