Володимир Руденко — один з тих військовополонених, кого обміняли 31 січня 2024 року. Він родом з Черкас. Певний час жив у Москві, у 2014 році повернувся та вступив у ЗСУ у повітряно-десантну бригаду. Потім жив і працював у Чехії, Польщі, а з початком повномасштабного вторгнення знову приїхав додому та пішов в армію.
З 2014 почалася його історія в Збройних Силах України у складі повітряно-десантної бригади. За плечима чоловіка – оборона Авдіївки та Зайцевого:
Після 24 лютого 2022 року воював на сході України.
"Останній раз ми поговорили з татом 18 березня, він сказав: все добре, немає зв'язку. 19 зранку, він не подзвонив, ну думаю – немає зв'язку", — розповідає його донька Анастасія.
За понад півтора року полону від тата їй передали один лист. Його Настя цитує напам’ять:
"Вітаю, дорога донечко! Я живий-здоровий. У мене все добре. Умови хороші, нам надають медичну допомогу, баня – раз на два тижні. Я сумую за тобою, Машею та Василісою. Молюся за вас щодня".
У відповідь жінка надіслала йому довгого детального листа про життя родини, про онучок. Писала й інші, та ті не доходили в камеру Володимира.
Про історію черкащанина Суспільному розповіли дочка та сестра Юлія.
Обміни полоненими
Раніше керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що певен, що найближчим часом обмін військовополоненими між Україною та Росією все ж таки відбудеться, попри падіння в Росії військового літака Іл-76. Тоді росіяни заявили, що на ньому були українські військовополонені, але поки цю інформацію неможливо підтвердити.
3 січня Україна за посередництва Об'єднаних Арабських Еміратів повернула з російського полону 230 військових та цивільних. Це найбільший за час повномасштабного вторгнення обмін.
На підконтрольну уряду України територію у п'ятницю, 26 січня, повернули тіла (останки) 77 оборонців України.
31 січня вдалося повернути 207 українців. Серед звільнених військовослужбовців — захисники Маріуполя, Херсона, бійці з острова Зміїний, морпіхи та бойові медики.
