Усі ключові пропозиції представників громадських організацій, що входили до складу робочої групи, створеної парламентським Комітетом з питань правової політики з підготовки редакції законопроєкту "Про доброчесне лобіювання" №10337 — проігноровані.
Про це йдеться у повідомленні Центру прав людини ZMINA.
"Доопрацьована редакція законодавчої ініціативи й надалі дозволяє переслідувати громадян чи громадські організації за критику, чи пропозиції до законодавства під приводом відстоювання ними своїх "комерційних інтересів". Останні сформульовано нечітко – будь-яка пожертва на підтримку організації для адвокатування антикорупційних, політичних чи інших реформ може вважатися її "комерційним інтересом", — зазначають в організації.
Там наголошують, що існує ризик, що комітет і загалом Рада можуть ухвалити в цілому законопроєкт №10337 у редакції, яка дозволить владі вважати будь-яких активних громадян і громадські об’єднання лобістами, вимагати звітування за кожну зустріч, дзвінок, пресконференцію та інші "лобістські" заходи, штрафувати й публічно дискредитувати в очах суспільства.
"Тобто не громадяни контролюватимуть владу, а влада контролюватиме громадян і каратиме за їхню громадську активність", — підкреслюють у Центрі прав людини ZMINA.
Також зазначається, що у нинішніх українських реаліях, коли в умовах воєнного стану конституційні права і так обмежено, органи влади працюють непрозоро, а громадські активісти, журналісти та підприємці дедалі частіше стають об’єктом переслідувань та залякування у зв’язку зі своєю професійною діяльністю. Такий закон звужуватиме простір для громадянського суспільства.
"Отже, цей документ потребує серйозних, а не косметичних змін, які мають сприйматися не лише Євросоюзом та українською владою, але й українським суспільством. Без таких системних змін цей законопроєкт є неприйнятним і лише зашкодить європейському поступу України. Ми дякуємо десяткам народних депутатів з різних фракцій і груп за підтримку і подання розроблених експертами громадських організацій поправок, які дозволять зняти ключові загрози законопроєкту", — йдеться в повідомленні.
У зв’язку з цим організація закликає Комітет з питань правової політики, всіх народних депутатів України під час розгляду законопроєкту №10337 у другому читанні врахувати ці поправки, а насамперед:
- чітко передбачити, що дія закону про лобіювання не поширюється на здійснення та захист громадянами прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, і на діяльність неприбуткових організацій та неприбуткових установ, зокрема громадських об’єднань.
"Закликаємо залучити до аналізу й підготовки до другого читання законопроєкту представників бізнес-асоціацій, галузевих об’єднань підприємств, а також представників європейських організацій в Україні, експертів ЄС у сфері лобіювання. Закликаємо інституції громадянського суспільства і всіх свідомих громадян підтримати нашу позицію", — йдеться у повідомленні.
Що цьому передувало
7 грудня 2023 року віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що Кабмін схвалив законопроєкт про лобіювання з доопрацюваннями, які враховують пропозиції громадськості та коментарі Міністерства юстиції.
13 грудня 2023 року у Верховній раді було зареєстровано законопроєкт №10337 "Про доброчесне лобіювання". Документ спрямований на реалізацію рекомендацій Європейської комісії, які зафіксовано у пакеті розширення, та є частиною урядового антиолігархічного плану дій.
10 січня 2024 року Верховна рада ухвалила в першому читанні законопроєкт "Про доброчесне лобіювання.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня 2022 року надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня 2023 року повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.
7 листопада 2023 року "Радіо Свобода", посилаючись на звіт ЄК щодо України, поінформувала, що Європейська комісія вважає повністю завершеними чотири з семи рекомендацій.
8 листопада 2023 року Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України та Молдови до Євросоюзу. Рамки переговорів ухвалять у березні 2024 року.
Згодом Єврокомісія оприлюднила повний розгляд висновків, які були внесені в щорічну доповідь 2023 року щодо розширення в контексті ЄС подання української заявки на членство в Європейському союзі.
