Науково-краєзнавча експедиція Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника оглянула та сфотографувала унікальну для України пам’ятку османської письменності, яку виявили у туалеті психоневрологічного інтернату.
Про це повідомили у Кам’янець-Подільському державному історичному музеї-заповіднику.
У 2022 році директор психоневрологічного інтернату Андрій Арцаблюк показав учасникам експедиції кам’яну плиту, вкриту арабською в’яззю, яка розташована у лівому (південному) крилі палацу, де зараз – туалет. Під час ремонту останньої з-під шару штукатурки і було розчищено зазначену плиту.
"Учасники експедиції припускають, що найімовірніше першопочатково це приміщення слугувало напіввідкритою верандою, у стіні якої було вмонтовано дві кам’яні плити, декоровані написами арабською в’яззю. Тож подальшим предметом дослідження стала саме розчищена плита", — йдеться у повідомленні.
Було проведено її заміри, сфотографовано текст. А далі основним завданням став пошук перекладача з османської мови, на якій, на думку дослідників, найімовірніше, було виконано написи, вирізьблені на плитах в палаці Крупенських. За консультаціями К-ПДІМЗ звернулися до професора університету Улудаг у м. Бурса в Туреччині, Мехмета Челєнка.
"За допомоги своїх колег він надіслав латинську транслітерацію тексту. На їхню думку, напис виконаний османською мовою, а в тексті згадується султан Ахмед ІІІ і Сілахдар Дамад Алі-паша (мученик Алі-паша), який був великим візиром під час правління першого між 1713 і 1716 роками", — повідомили у музеї.
Фото кривчицьких плит були надіслані до професора Університету Газі в Анкарі (Туреччина) Мехмета Хаккі Сучина. Йому вдалось підготувати варіант латинської транслітерації османського тексту та переклад англійською мовою. А українською зазначений текст можна перекласти наступним чином:
"Дорогоцінний султан світу, Полюс часу Ахмед Хан який був звільнений від світу горя свого часу.
Поки світ наповнений смутком і горем,
не залишилося жодної крупинки горя, всі були повні радості.
[відсутнє] Вічне і дорогоцінне Право
День і ніч мої руки й язик голосили
Стільки ж, скільки труднощів, боїв і битв
Тепер запанували слухняність і спокій.
[відсутнє] Далеко від будь-якої помилки
Ця молитва у всіх на язиці вранці і ввечері.
Сила долі Королівства свідчить про це
Така освідчена людина, як великий візир, була його нареченим
[відсутнє] і його візир Алі-паша
Ім'я його в усіх світах згадують добром.
Своїми доброчесними заходами він зробив мир у світі,
[відсутнє] йому підвладні були всі створіння світу", — йдеться у перекладі.
Отже, учасникам науково-краєзнавчої експедиції вдалось оглянути та сфотографувати унікальну для України пам’ятку османської письменності, якою є виявлена у кривчицькому палаці Крупенських кам’яна плита.
Однозначно вона потребує подальшого вивчення. Особливо актуальним є очищення від шарів штукатурки другої збереженої плити. Відкритий у майбутньому текст, можливо, додасть більшої конкретики щодо згадуваних у поемі історичних постатей та, що найбільш важливо, їх датування.
"Наразі, якщо підтримати думку професора Челєнка, то згадка про султана Ахмеда ІІІ (1703–1730) вказує на те, що плити не пов’язані з періодом існування Подільського еялету (1672–1699). На більш імовірний зв’язок з правлінням Ахмеда ІІІ вказує і згадка про Алі-Пашу, а титул "наречений", у тексті – "damad", найімовірніше, дійсно вказує на постать Сілахдара Дамада Алі-паші (мученика Алі-паші), який обіймав посаду великого візира у 1713–1716 рр., як і зазначав професор Челєнк та його колеги. Найбільш імовірно, що вмонтовані у стіни кривчицького палацу плити первісно були встановлені в Хотині", — йдеться у повідомленні.
Саме за часу правління Ахмеда ІІІ, пишуть у музеї, проводилась масштабна перебудова Хотинської Нової фортеці на початку XVIII ст. Кам’янець же, як відомо, за Карловицькою мирною угодою ще в 1699 р. повернувся до складу Речі Посполитої.
"Власне і рід Крупенських походить з Бессарабії. Під час побудови палацу у Кривчику вже в ХІХ ст., послуговуючись модою на орієнталізм, Крупенські могли використати як декор кам’яні османські плити, що були демонтовані російським гарнізоном з одного із турецьких об’єктів в Хотинській фортеці", — пишуть історичному музеї-заповіднику.
Не менш важливим є і подальше збереження цих плит з можливістю їх подальшого експонування. Наразі К-ПДІМЗ заплановано провести розчищення другої плити та виготовлення гіпсових копій-зліпків, які б можна було розмістити в експозиції музею.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
