Найстарша колекція краєзнавчого музею Хмельниччини складається із вимерлих тварин: яких саме

Найстарша колекція краєзнавчого музею Хмельниччини складається із вимерлих тварин: яких саме

Хмельницький обласний краєзнавчий музей
Відшліфований амоніт у розрізі. Вік 65 млн років, листопад 2023. Фото: Наталія Мовчан

Найстаршою колекцією Хмельницького обласного краєзнавчого музею вважається палеонтологічна. Вона складається зі скам’янілих зразків вимерлих тварин, вік яких налічує понад 500 млн років.

Про це розповіла завідувачка науково-методичного відділу музею Наталія Мовчан.

За її словами, перші зразки цієї колекції у краєзнавчому музеї з’явилася у 70-х роках ХХ століття. Загальна кількість екземплярів, які зберігаються в музеї — 500 одиниць. Деякі з них, каже музейна працівниця, археологи знаходили саме у Хмельницькій області. Втім, найстарші були завезені з-за кордону.

Трилобіт, Хмельницький обласний краєзнавчий музей
Трилобіт з палеонтологічної колекції, якому 380-420 млн років, листопад 2023. Фото: Наталія Мовчан

Одні з істот, які можуть побачити відвідувачі музею це — трилобіти. Вони, за словами Наталії Мовчан, вважаються одними з найуспішніших форм життя в історії планети, які з’явилися в кембрійський період (близько 521 млн років тому), а зникли в часи вимирання видів на межі пермської та тріасової епох (близько 251 млн років тому).

"Трилобіти мешкали на Землі 270 млн років. Враховуючи те, наскільки ці істоти були поширені у древніх морях, їхнє дослідження та класифікація відіграють важливу роль у періодизації історії Землі та життя на ній. Нашому трилобіту майже 400 млн років, родом він з Марокко", — розповіла Наталія Мовчан.

Трилобіт, Хмельницький обласний краєзнавчий музей
Художня реконструкція трилобіта у живій природі, листопад 2023. Фото: Наталія Мовчан

А ще у фондах музею, каже, зберігаються та демонструються під час лекцій зразки вимерлих головоногих молюсків, історія яких налічує понад 300 млн років і які зникли водночас з динозаврами близько 65-70 млн років тому.

"Мова йде про давніх родичів таких сучасних головоногих молюсків, як кальмари й восьминоги, – амоніти. Цікавими є зразки амоніту діаметром 20 см, що належать до юрського періоду (180 млн років) та відшліфований розріз амоніту з крейдяного періоду (65 млн р.), який демонструє внутрішню будову молюска. Назва цих істот походить від імені давньоєгипетського бога Амона: їх спіральні раковини нагадували роги сонячного божества, якого зображали з головою барана", — пояснила завідувачка науково-методичного відділу музею.

Амоніт, Хмельницький обласний краєзнавчий музей
Амоніт, якому понад 280 млн років, листопад 2023. Фото: Наталія Мовчан

За її словами, закручена у спіраль раковина амонітів поділялася на декілька камер, кожна наступна з яких була більшою за попередню.

"В міру зростання тіло молюска переміщалося по спіралі, залишаючи після себе камери, розділені перегородками й заповнені повітрям. Тобто, сам молюск займав зазвичай останню ‒ повітряну ‒ камеру, з якої "визирала" голова, "озброєна" розвинутими очима і щупальцями. Цікаво, що черепашка амонітів розвивалась чітко за законом логарифмічної спіралі: розмір витків поступово збільшувався, але їх форма залишалася незмінною. До речі, за цим же законом побудована і наша Галактика", — розповіла музейна працівниця.

Амоніт, Хмельницький обласний краєзнвчий музей
Художня реконструкція амоніта у живій природі, листопад 2023. Фото: Наталія Мовчан

Палеонтологічну колекцію, каже Наталія Мовчан, музейні працівники часто беруть до шкіл, де проводять лекції для учнів. А всі екземпляри, які зберігаються в музейних фондах, викладають під час тимчасових виставках.

Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.

На початок