Законопроєкт президента про множинне громадянство критикують експерти. У чому причина

Законопроєкт президента про множинне громадянство критикують експерти. У чому причина

Законопроєкт президента про множинне громадянство критикують експерти
Законопроєкт президента про множинне громадянство . УНІАН

Законопроєкт президента про громадянство не враховує реалій на окупованих територіях та порушує принцип рівності, вважають експерти.

Про це повідомляється на сайті ZMINA.

За словами правової аналітикині Центру прав людини ZMINA Онисії Синюк, пропозиція позбавляти громадянства українців, які добровільно отримали громадянство держави-агресора, у новому законопроєкті президента Володимира Зеленського не враховує реалій, у яких перебувають мешканці окупованих територій, зокрема атмосфери примусу та тиску.

Синюк заявила, що проєкт закону не дає чіткого розуміння, як саме визначатимуть добровільність набуття такого громадянства, наприклад, для громадян на окупованих територіях.

“За першого ж погляду на підстави для втрати громадянства в законопроєкті виникає низка питань. Наприклад, щодо добровільного набуття громадянства держави-агресора. Запропонована норма не враховує реалій на окупованих територіях, зокрема атмосфери примусу та створення РФ умов, за яких на цих територіях без російського паспорта люди обмежуються в доступі роботи, а отже можливості себе забезпечити, соціальних послуг, освіти, медичних послуг тощо. В таких умовах рішення набути громадянство РФ навряд чи можна назвати добровільним”, — сказала експертка.

За її словами, законопроєкт припускає, що всі випадки звернення щодо набуття громадянства вважатимуться добровільними. Тож не враховується, що такі звернення можуть відбуватися під примусом.

Синюк додала, що законопроєкт пропонує як підставу для втрати громадянства підписання контракту та участь у збройній агресії проти України — без розрізнення, чи була така участь добровільною, без примусу. При цьому, РФ примусово мобілізовує українців на окупованих територіях, сказала експертка.

Водночас доцентка Інституту міжнародних відносин КНУ Ольга Поєдинок відзначила, що президент врахував критику попередніх ініціатив із припинення громадянства України, оскільки він зробив виняток для випадку примусового автоматичного набуття громадянства РФ громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території. Адже, згідно з частиною шостої статті 5 Закону “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, таке автоматичне набуття громадянства Російської Федерації не є підставою для втрати громадянства України.

Однак, за словами Синюк, ці винятки можна застосувати лише до українців із Криму, після окупації якого у 2014 році Росія автоматично визнала всіх кримчан своїми громадянами. Зараз, за словами експертки, на окупованих територіях для отримання російського паспорта від українців вимагають складати присягу. За її словами, частина людей це робить тому, що немає іншого шляху, як вижити.

Ризик дискримінації та порушення принципу рівності громадян у законопроєкті про громадянство

За словами Поєдинок, законопроєкт містить ризик дискримінації та порушення принципу рівності громадян.

“Мене дещо бентежить поділ українських громадян і громадянок на підставі того, яке саме іноземне громадянство вони набули. Наприклад, добровільне набуття громадянства дружньої до України, але не внесеної до відповідного списку Південної Кореї призведе до втрати громадянства України, а от Угорщини, політика якої щодо України нині викликає багато нарікань, не потягне за собою припинення українського громадянства, бо ж ця держава є в переліку тих, “громадяни (піддані) яких набувають громадянство України у спрощеному порядку”, — сказала експертка.

Відповідь на питання, чи може різновид іноземного паспорта визначати те, чи заслуговує особа на збереження українського громадянства, Ольга Поєдинок пропонує шукати в юридичній площині.

Зазначається, що стаття 24 Конституції України про рівність громадян передбачає серед іншого, що “не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками”. У статті 1 Протоколу № 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також зазначено, що “здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншини, майнового стану, народження або за іншою ознакою”.

“Саме запитання про можливість зарахування того, яким є друге громадянство особи, до таких “інших ознак” Верховній раді слід поставити одним з перших під час обговорення президентського законопроєкту”, — сказала Поєдинок.

22 січня президент Володимир Зеленський вніс на розгляд до Верховної Ради законопроєкт про множинне громадянство. Його можуть отримати нащадки українців, які в різні періоди залишили країну та поїхали до Європи, США, Канади, країн Азії, Латинської Америки. Також український паспорт хочуть надавати і іноземним добровольцям, але не громадянам Росії.

На початок