Взимку 2022 року штурман-льотчик Мі-8 Леонід Тимошенко з Харкова працював у зоні ООС. 24 лютого його екіпаж мали змінити, але РФ розпочала повномасштабне вторгнення, та бійці залишилися. 15 березня 2022 року у вертоліт Леоніда влучили росіяни після того, як екіпаж знищив близько 15 одиниць російської техніки в районі Донецька.
Захоплювався військовою атрибутикою з дитинства, "їв жаб" на вилазках, прагнув бути військовим — у такому описі збігаються спогади рідних та друзів про 21-річного Леоніда Тимошенка.
Обравши військову спеціальність, харків'янин став третім поколінням військових у родині, розповіла його мама Людмила Тимошенко.
"Обидва дідусі Леоніда були військовими, особовим складом солдатів займалися у ракетно-зенітних військах. Мій батько був у Афганістані, має бойові нагороди. Другий дідусь служив у вертолітній частині Коростеня, стаж має майже 50 років", — розказала Людмила.
До Харкова родина переїхала у 2000-му — році народження Леоніда. Батькові, Олександру Тимошенку, запропонували викладати на вертолітній кафедріКафедрі льотної експлуатації і бойового застосування вертольотів, яку відкрили в університеті повітряних сил ім. Кожедуба — за його словами, першій у країні: "Я стояв біля джерел підготовки вертолітників в Україні".
У підлітковому віці хлопець вступив до секції польової стрільби при поліції, у результаті отримав перший розряд зі стрільби з пістолета. Попри наявність інших зацікавлень, стрільбою захоплювався найбільше, каже Людмила Тимошенко.
"У нього були здібності керувати: всі слухалися в школі, міг організувати роботу. Любив готувати, вдома піцу робив, пиріжки дріжджові. Я хотіла, щоб він музикою займався, бо був дуже гарним, мав гарний слух. Трохи грав на акордеоні, але покинув музику: "Буду стріляти", — згадує мама Леоніда.
У 2018 році хлопець вступив на вертолітника до Харківського університету повітряних сил.
"Я в багатьох речах відмовляв його від служби, повірте. Я сказав: "Допомагати не буду. Хочеш — сам, уперед". І він сам вступив, без жодних питань. Я зробив усе, щоб у сина не викладати. У льотчиків усе просто: за гроші не йдуть. По блату — так, але я не прихильник штовхати дітей на постійний ризик для життя", — згадує батько Леоніда.
Яким пам'ятають вертолітника Леоніда Тимошенка?
Прискіпливим. В університеті майбутнього вертолітника назначили командиром відділенняАльтернатива старості групи у цивільних університетах. Однокурсник Вадим описує льотчика як "мегавійськового".
На першому курсі вічно діставав мене щодо кантика. “Чому ти не зробив кантик? — Льоня, я два дні тому робив, не хочу. — Вадиме, іди робити”. Стоїть, тошнить-тошнить, тоді йдеш робити той довбаний кантик
Врівноваженим, спокійним і впевненим. З подругою Анастасією Леонід спілкувався зі школи.
Я сиділа вдома у знайомої, готували проєкт, і він до нас доєднався. Спілкувалися, коли він побачив, що у мене на толстовці відскочило одне з кілець для шнурівки біля капюшону. Я б на це не звернула уваги, а він каже: "Знімай, я зашию". У нас із подругою стався розрив шаблону. Поки ми доопрацьовували проєкт, полагодив
Відповідальним. За словами батька Леоніда Тимошенка, навіть у мирний час робота вертолітника становить небезпеку для життя, до одного тренувального польоту готуються до восьми годин.
Порівняймо 17-річного хлопчика, який закінчив школу, і 17-річного хлопчика, який хоча б 40 годин політав на вертольоті чи літаку. Це різні люди, хоча однокласники та виховувалися в одному середовищі. Обслуговувати високотехнологічну машину, літати на ній — це велика відповідальність
Чесним і порядним, каже мама.
Був у школі випадок, що пограбували маму з батьківської ради: вихопили сумку, де були гроші, які батьки збирали на подарунки дітям. Він ходив по парку і, як хлопці, ногами буцав листя. Натрапив на ту сумку, роздивився, а там гроші: не в гамані у мами лежали, а кишенці. Ці гроші приніс до школи, навіть не дивився скільки там
Служба після закінчення навчання та загибель на 21-й день повномасштабної війни
Після закінчення університету в жовтні 2021 року Леоніда розподілили на стажування до Херсонської області, практикувати польоти на базі в Чорнобаївці. Після іспиту його на посаді штурмана-льотчика допустили до завдань у зоні ООС.
"Воювавши в зоні ООС, вони в основному займалися перевезенням поранених, доставкою боєприпасів, особового складу. 24 лютого 2022 року був останній день, їх мали міняти іншими. Але починається вторгнення, і цей строк збільшується ще на 20 днів", — розказав Олександр Тимошенко.
Протягом 21 дня великої війни родина не знала про типи завдань сина, подробиці рідні дізналися від командування після загибелі.
"Ми спілкувалися спеціальними фразами: "Ходиш? — Ходжу". Значило, що вони "ходять" на бойові завдання. Повернулися — значить все нормально, про результати чи які задачі, ніхто не говорив", — розказав Олександр Тимошенко.
15 березня екіпаж Леоніда вилітав двічі: спершу забрати тіла загиблих, після того — на бойове завдання до Олександрівки в районі Донецька, з якого бійці не повернулися. На завданні льотчики знищили 15 одиниць військової техніки РФ, але під час повернення у борт влучила ракета російської ППО.
"Тоді літаки та вертольоти літали в парі: перший — ведучий, другий — ведений. Виходило так, що перший наводив на другий. Так вийшло, що Льончик був у вертольоті, який прикривав перший борт", — розповіла мати загиблого.
Загиблий екіпаж Мі-8 призначили до нагород, зокрема, Леонід отримав ордени Данила Галицького та Богдана Хмельницького ІІІ ступеня посмертно. Відзнаки дали за те, що льотчики робили до чотирьох вильотів на день у Донецькому та Маріупольському напрямках, вважає батько загиблого.
"Польоти на гранично малій висоті — це від двох до 10 метрів над землею, а вони виконували польоти на висоті 2-5 метрів. Земля летить миттєво: треба й висоту відчувати, аби з землею не зіштовхнутися, й вперед дивитися, й завдання виконувати. За три-чотири вильоти на день — а це дуже велике навантаження — його молодий екіпаж представили до нагород", — говорить Олександр Тимошенко.
Родина створила петицію до президента про надання Леоніду Тимошенку звання Героя України. Станом на 27 січня 2024 року, петиція зібрала необхідну кількість підписів та перебуває на розгляді.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
