Безпекова угода з Великою Британією формалізує підтримку низки програм — Умєров

Безпекова угода з Великою Британією формалізує підтримку низки програм — Умєров

Рустем Умєров
Міністр оборони України Рустем Умєров. Фото: Олександр Магула/Суспільне

Міністр оборони України Рустем Умєров заявив, що угода про безпекову співпрацю з Великою Британією формалізує підтримку низки програм, яку країна надає і продовжуватиме надавати. Це, зокрема стосується галузей обміну чутливою інформацією, кібербезпеки, медичної та військової підготовки, а також співпраці з питань оборонно промислового комплексу.

Про це повідомляє пресслужба Міноборони України.

"Угода зобов’язує Велику Британію проводити консультації з Україною в разі повторного нападу Росії на Україну та надавати оборонну підтримку. Країни "Групи семи" —(G7) погодились надати Україні двосторонні безпекові запевнення на саміті НАТО у Вільнюсі у 2023 році", – зазначив Умєров.

Міністр підкреслив, що Велика Британія першою уклала безпекову угоду у межах надання двосторонніх безпекових гарантій.

12 січня Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Сполученого Королівства Ріші Сунак підписали угоду у сфері безпеки між Україною та Великою Британією. Також Ріші Сунак оголосив про виділення 2,5 мільярда фунтів стерлінгів (близько 3,2 млрд доларів) військової допомоги Україні на 2024-2025 роки, з яких 200 мільйонів фунтів (255 млн доларів) терміново підуть на закупівлю сотень тисяч дронів для ЗСУ.

Угода про гарантії безпеки для України

У березні 2023 року Зеленський заявив, якщо на час війни Україна не може стати членом НАТО, то хотіла б отримати стратегічні гарантії безпеки.

11-12 липня 2023 року у Вільнюсі відбувся саміт лідерів G7. На ньому президенти Європейської ради, Європейської комісії та представники країн "Групи семи" погодили ініціативу "Спільної декларації про підтримку України". Кожна з країн співпрацюватиме з Україною над конкретними довгостроковими зобов'язаннями й домовленостями у сфері безпеки.

"Я радий оголосити про ухвалення спільної декларації на підтримку України. Усі країни-члени G7 погодились, що односторонність і спроби змінити статус-кво силою є неприйнятними", — заявив прем'єр-міністр Японії Фуміо Кісіда.

Які країни підтримують Декларацію

Першими підписантами "Спільної декларації про підтримку України" є самі ж засновники ініціативи: Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та Сполучені Штати.

У другий день вільнюського саміту до країн "Групи семи" приєдналася й Скандинавські країни: Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Вони оголосили, що долучаться до G7 у питанні гарантій безпеки для України.

Згодом про свою підтримку висловили й країни Балтії. 17 серпня премʼєр-міністри Латвії, Литви та Естонії у спільній заяві офіційно повідомили, що підтримують Декларацію.

Згодом список поповнили й Балкани: Греція, Північна Македонія, Болгарія, Чорногорія та частково визнане Косово. Опісля свою підтримку висловили Бельгія, Чехія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словенія, Іспанія та Кіпр.

Що передбачає Декларація

У документі зазначається, що найсильнішою гарантією безпеки для України є її здатність захищатися від агресора відповідно до статті 51 Статуту ООН. У тексті мовиться, що усі країни, які підтримують Декларацію, підтверджують суверенність та незалежність України і засуджують російське вторгнення.

Україна вестиме двосторонні переговори із кожною країною у сфері безпеки, які спрямовані на:

  1. Забезпечення ЗСУ усім необхідним військовим обладнанням у протистоянні теперішній та майбутній агресіям Російської Федерації. Це надання систем ППО, артилерії, бронетехніки та бойової авіації та співпраця із партнерами НАТО. Цей пункт містить також розвиток оборонно-промислової бази України, тренування і навчання ЗСУ та співпраця у розвідці та кіберзахисті.
  2. Зміцнення економіки України, зокрема, через зусилля з реконструкції та відновлення, з метою створення умов, сприятливих для просування економічного процвітання України, включаючи її енергетичну безпеку.
  3. Країни надаватимуть технічну та фінансову підтримку для задоволення нагальних потреб України, спричинених війною з Росією. До того ж підтримуватимуть належне врядування, необхідне для просування на шляху до членства в НАТО.
"У разі майбутнього збройного нападу з боку Росії ми маємо намір негайно провести консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків", — вказується в документі.

Країни також зобовʼязуються докласти зусилля до того, аби притягнути до відповідальності усіх винних у скоєнні воєнного злочину проти України. До того ж усі російські активи, які знаходяться на банківських рахунках у цих державах, будуть замороженими до виплати Москвою репарацій Києву.

Своєю чергою Україна зобов'язується робити внесок у безпеку партнерів, продовжувати впроваджувати реформи, які підкреслюють її відданість демократії, верховенству права, повазі до прав людини та свободи ЗМІ, а також виводять її економіку на сталий шлях розвитку.

Також повинні впроваджуватися оборонні реформи й модернізація, зокрема шляхом посилення демократичного контролю над збройними силами та підвищення ефективності й прозорості в оборонних установах і промисловості держави.

На основі цієї Декларації будуть укладатися відповідні договори про гарантії безпеки з різними країнами. Як пояснив керівник ОП Андрій Єрмак, в кожному конкретному випадку є двостороння домовленість, де можна розширити перелік таких гарантій або більш деталізувати.

Що відомо про реакцію Росії

12 липня 2023 року речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що намір країн G7 надати гарантії безпеки Україні є "помилковим та небезпечним", тому що таким чином ці держави "зазіхають на безпеку РФ".

На початок