Коксохімічний завод в Авдіївці — це околиця і водночас один із центрів життя до повномасштабного вторгнення РФ. Місце роботи для п'яти з половиною тисяч містян. Джерело гарячої води й опалення для всього міста. Штаб допомоги, коли з початку повномасштабної в Авдіївку "полетіло" ще більше снарядів з боку окупантів. У 2022-му вперше за понад пів століття АКХЗ загасив вогонь у печах, у 2023 році завод остаточно покинули співробітники. Нині тут лише військові. Коксохім — тепер поле битви, він тримає оборону.
Підсумовуючи 2023-й рік, Суспільне Донбас розповідає про Авдіївський коксохімічний — ще один втрачений промисловий завод області, коштом якого, зокрема, існувало 30-тисячне місто Донеччини.
Загалом в регіоні більшість промислових підприємств припинили діяльність через пошкодження внаслідок обстрілів або з економічних причин, підсумовують в обласній адміністрації, а металургії — просто немає:
- ТОВ "Електросталь Курахове" та ТОВ «Краматорський феросплавний завод» припинили діяльність у 2021 році,
- ПАТ "Енергомашспецсталь" — з початком бойових дій,
- далі були втрачені Азовсталь та комбінат ім. Ілліча, а потому і АКХЗ.
"Через агресивні дії РФ, повністю припинила існування в області металургія", — констатувала ОВА у листі-відповіді для Суспільного.
Коксохім — дім
Відстань від окупованого у 2014 році Донецька до Авдіївки — вісім кілометрів, раніше, до війни, містяни їздили у столицю області тролейбусом. Останні майже 10 років Авдіївка зазнавала обстрілів, та з початком повномасштабної війни російські війська посилили атаки на місто. Жовтень-2023 став відліком найбільшої битви за Авдіївку, яка досі триває.
За даними на ранок 26 грудня, в місті лишаються 1203 людини. Вранці 24 лютого 2022-го Авдіївці прокинулись близько тридцяти тисяч.
"Літало, все, що можна було, але паніки ніякої не було, тому що війна вже йде в Авдіївці. Дуже багато років", — пригадує працівник авдіївського коксохіму Станіслав. Він працював на заводі водієм, коли почалася повномасштабна війна, залишався у місті та допомагав з евакуацією працівників.
Попри багаторічну звичку до "прильотів", за словами чоловіка, настав і його найстрашніший день — у травні 2022. Тоді росіяни обстріляли заводську автостанцію. На зупинці стояли люди, коли туди поцілили близько десяти снарядів, загинули десять людей. 20 співробітників коксохіму отримали поранення.
"Ми тоді вивозили людей до Покровська, до Мирнограда, поранених звідти забирали. Це було страшно: бачити померлих, поранених, їх в тоді було багато", — згадує Станіслав.
Попри пережите працювати тоді не припинив, продовжував вивозити людей, доставляти гуманітарну допомогу в місто:
Кадр з відео СуспільнеКоксохім — спить
"Основним продуктом був кокс, але також ми випускали ми випускали зо 30 видів продукції: кам'яновугільна смола, коксовий гранульований пек, сульфат іонію, фенольне масло. Ця продукція використовувала не тільки в українській промисловості, а також на підприємствах Польщі, Чехії, Єгипту", — перелічує в.о. гендиректора заводу Юрій Кциненко.
До повномасштабного вторгнення підприємство виробляло близько двох мільйонів тонн коксу на рік, мало план ремонту та модернізації до 2027 року, ділиться керівник. Після обстрілу автостанції у травні 2022-го завод вирішили зупинити: вперше за 62 роки виробництво законсервували, розповідає в.о. гендиректора АКХЗ.
"Ще з 2014 росіяни обстрілювати завод і Авдіївку, ми зупинялися неодноразово і знову відновлювали роботу. З початку повномасштабного вторгнення завод був під обстрілами постійно. У травні 2022 року ми зупинили, законсервували виробництво. Це холодна консервація: повністю загасили батареї, вони холодні. Це погано, але нічого: є технології, як вийти з неї", — пояснює керівник.
"Всі будівлі — 100 відсотків — пошкоджені в різному ступені. Важко зараз оцінити. Коли закінчаться бойові дії, ми переможемо, й повернемося і зможемо оцінити реальний стан речей".
Дві сотні працівників перебували на АКХЗ і далі. "Займалися підтримкою підприємства, ДСНС покинуло місто, тому вони не гасили, ми робили це самостійно, навчили людей, підготували техніку і самі все робили. Це були і мої помічники, майстри, звичайні робітники, керівники структурних підрозділів", — розповідає Юрій Кциненко.
Проте жовтневий наступ РФ на Авдіївку змусив і їх покинути завод. 7 листопада 2023 року з Авдіївського коксохімічного евакуювали останніх 16 співробітників заводу.
"Ми давно вивезли всю продукцію, яка була на підприємстві. Ми вивезли її на наші підприємства компанії "Метінвест". На цей час на території АКХЗ продукції не було", — пояснює керівник підприємства.
Остаточна евакуація співробітників із заводу стала сигналом для містян, визнавав очільник Авдіївської МВА Віталій Барабаш, людей, що зголошувались виїхати, стало більше. Та ще місяць укриття коксохіму було прихистком для 12 людей. Це не працівники заводу, вони прийшли у сховища ще на початку повномасштабного вторгнення і жили там.
"Наші бомбосховища були обладнані ще з 2014 року. Розраховані на робочу зміну. У нас навіть у разі обстрілу кожний співробітник знав, куди йти і що робити. У всіх були каски бронежилети, аптечки. Ми ще тоді заборонили пересуватись по території заводу одній особі, щоб у разі поранення інша людина могла надати допомогу. Тому у сховищах була їжа, вода, генератори, вони були підготовані. Люди прийшли, ми пустили", — згадує керівник АКХЗ.
Вмовити їх евакуюватись вдалось навіть не з другої спроби.
"Ці сховища захищають від артилерії, але після того, як окупанти почали використовувати КАБи 250 і 500, то ці будівлі не витримають. Ми про це казали і ми переконали їх виїхати", — пригадує Кциненко.
Відколи цих людей нарешті вивезли, на коксохімі тримають оборону українські війська.
Коксохім — форт
Чи зможуть росіяни взяти авдіївський коксохімічний завод? Наразі на заводі, як і в самій Авдіївці тримають оборону різні підрозділи. Речник 47-ї бригади Дмитро Лазуткін вважає, що практично неможливо.
"Без заняття коксохіму про Авдіївку вони можуть лише мріяти. Для них це — приваблива ціль. Взяти коксохім буде дуже складно. Я не переконаний, що в них в них є такі сили, хоча їх дуже багато зосереджено. Але вони постійно зазнають втрати".
Попри те, що наразі, за словами керівника, на території заводу вцілілих будівель немає, тримати оборону тут, стверджують військовослужбовці, можна.
"Не припиняють спроб тактично його (завод — ред.) оточити, але Авдіївський коксохім перебуває під контролем сил оборони й перебуватиме надалі, бо там міцні бетонні перекриття, тому що там зосереджено достатньо сил й засобів, щоб не допустити туди окупантів", — розповідав 23 грудня про оборону АКХЗ та Авдіївки речник 47-ї бригади Дмитро Лазуткін.
Командир полтавського окремого стрілецького батальйону Ярослав Радченко, що бере участь в організації оборони на території коксохіму, розповідав: штурмують окупанти масою.
"Тактичного малюнку вони не мають. Працюють дрібними групами від 5 до 12 осіб. Якщо група, та, що іде попереду, знищується, одразу після неї йде ще одна група. І отак може йти дві, три, чотири хвилі. Втрати їх геть не бентежать. Вони йдуть, йдуть, йдуть. Дуже багато ворога знищено на цьому напрямку. Територія перед заводом просто засипана тілами мертвих москалів, але вони, не зважаючи на це, намагаються просунутись і захопити завод", — описував бої на підприємстві Радченко в інтерв'ю Суспільне Полтава.
За його словами, війська РФ тут, як і скрізь намагаються використати погоду собі на користь: "Коли погіршується погода, противник намагається підходити прямо до території заводу, до забору. Тоді українські військовослужбовці ведуть стрілкові, контактні бої із ними і закидують противника грантами".
"Легких боїв тут немає. Зараз кожного дня тривають артобстріли, скидують КАБи, їхні танки постійно працюють по наших позиціях".
Штурмують завод щодня, з декількох напрямків, додавав комбат. Перед штурмом — масований обстріл: КАБи, ствольна артилерії. Застосовують у спробах захопити територію заводу і важку техніку. Лише під час одного штурму військові Радченко підбили три танки та три БМП.
За словами речника Сил оборони Таврійського напрямку Олександра Штупуна, АКХЗ — абсолютно логічна і практична ціль для російської армії.
"Одна з причин такої активізації — це намагання захопити якісь населені пункти або будівлі до настання більших холодів: зимувати в селах містах, в будівлях такої, як є коксохім, навіть у зруйнованих, набагато простіше, ніж у полі".
Станом на 27 грудня оборона Авдіївки і АКХЗ триває. За попередній тиждень, якщо порахувати дані зі зведень Генштабу, Сили оборони відбивали по 30-40 атак на добу на Авдіївському напрямку.
Чи відновить роботу АКХЗ? Наразі відповіді на це питання у Юрія Кциненка немає:
"Не можна сказати точно. У компанії "Метінвест" є плани з відновлення, але це тільки після війни. Авдіївський коксохім — це містоутворююче підприємство. Без нього міста не буде. Нині територія заводу — це форпост міста Авдіївки, який не можна втратити. І місто Авдіївку, і Авдіївський коксохім втратити не можна".
