Дві доби Авдіївки. Оборонець міста Максим "Лютий" проаналізував "наймасовішу атаку із найбільшою кількістю техніки"

Дві доби Авдіївки. Оборонець міста Максим "Лютий" проаналізував "наймасовішу атаку із найбільшою кількістю техніки"

Ексклюзивно
Український військовий на гаубиці поблизу Авдіївки
. Українські військові поблизу Авдіївки. Фото: Libkos/АР

За дві доби найбільш масованої атаки на Авдіївському фронті армії РФ не вдалось досягти суттєвої зміни лінії фронту, розказав в коментарі Суспільному Донбас командир спецроти Максим "Лютий". Він боронить Авдіївку з 2014 року. Військовий визнає: 10-11 жовтня була наймасовіша із найбільшою кількістю техніки атака навколо міста за всі дев'ять років війни, та попори це "ще під питанням — чи якийсь метр "сірої зони" вони забрали".

Аналіз ситуації від військового станом на вечір 11 жовтня.

Якими були атаки та штурми Авдіївки 10-11 жовтня?

— 10-11 жовтня вони (російські окупаційні війська — ред.) здійснили наймасовішу атаку з найбільшою кількістю техніки. Це десятки одиниць техніки. Мінімум було 60 одиниць броньованої техніки різного типу. Кількість живої сили дасть Генштаб. Але це приблизно до 2 тисяч "живої сили". Із величезною підтримкою авіації, як гелікоптерів, так і винищувачів, вони здійснили масові обстріли, авіаракетні удари по "коксохіму", по місту, по позиціях. І ці авіаудари вимірювались десятками за день.

"10 жовтня була навала живої сили і техніки. 11 жовтня — це вже дія малих груп, які намагаються вплинути та вибити нашу піхоту з зайнятих позицій".

10 жовтня — це була масовість за підтримки броньованої техніки, 11 жовтня вони діяли малими групами — по 10-20 чоловік. Вони рухаються, намагаються вибити нашу піхоту, яка в окопах. Відбуваються стрілецькі бої, працюють кулемети гранатомети. Це так звана стрілкотня — стрілецькі бої між піхотою.

Чому це найбільша атака?

— Я особисто перебуваю на цій ділянці з 2014 року, як і мій підрозділ. Ми спостерігаємо не лише як ворог ці дев’ять років війни поводить себе на Авдіївському напрямку, але й на всіх інших.

Авдіївка для них була таким населеним пунктом, який вони вважали, що вони захоплять швидко. На початку війни вони дуже мало приділяли уваги Авдіївці: тут діяли такі місцеві, скажімо так, підрозділи так званих "ДНР", "ЛНР", які мали взяти Авдіївку "за три дні". Але, як і з Києвом, нічого не відбулось.

Поступово вони накопичували сили, робили спроби, робили атаки, робили обстріли, масові, робили штурми, намагались обійти.

Чи готувались ви до атаки РФ?

— Була розвідка. Спостерігалось накопичення "живої сили", техніки. За попередніми даними, до трьох бригад вони накопичили на авдіївській ділянці. Звичайно, ми готувались до відбиття атак: десь накопичували теж боєкомплект, і живу силу, техніку.

Яка військова мета у цього російського наступу на Авдіївку?

— Є дві основні думки та дві мети, які вони можуть переслідувати. Це як відтягнення резервів з наших наступальних рубежів — з Запорізького, — так і взяття самої Авдіївки, яка — певний такий символ, який дев’ять років на лінії фронту і дев’ять років протистоїть окупаційним військам. Тому звичайно ці дві мети, одна одній не суперечать, і, можливо, одна одну дублюють.

Чи вдалось російським військам досягти результатів за два дні атак?

— Щодо результатів цих двох днів протистояння: лінія фронту не змінилась, або змінилась несуттєво. Тобто ті здобутки, якщо вони якісь і відбулись десь в "сірій зоні", то вони не є суттєвими.

Тому що ворог зазнав просто неспівмірних втрат в "живій силі" та в техніці, порівняно із тим, що він ще імовірно здобув. Тобто: ще під питанням — чи якийсь метр "сірої зони" вони забрали.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram

На початок