Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що рішення Європейської ради про початок переговорів про вступ у ЄС України та Молдови — історичне. Він наголосив, що це "сильний сигнал підтримки для цих двох держав, який дає перспективу".
Про це Олаф Шольц сказав на брифінгу за підсумками саміту ЄС, передає кореспондентка Суспільного.
"Я хотів би подякувати всім тим, хто зробив це рішення можливим. Проте Україна не лише зробила значний крок вперед на шляху до ЄС, вона також може й надалі покладатися на незаперечну підтримку блоку. Ми також надали статус країни-кандидата Грузії за умови, що подальші реформи будуть впроваджені. А щодо Боснії і Герцеговини ми заявили про нашу готовність розпочати переговори про вступ. Щойно буде досягнуто необхідного рівня відповідності критеріям членства, ми, сподіваюся, зможемо ухвалити рішення щодо цього в березні", — сказав Шольц.
Він додав, що президент РФ Володимир Путін чекає, коли "рішучість Європи ослабне".
"Він (Путін — ред.) розраховує, що наша відданість підтримці України послабиться. Ну, Путін дуже помиляється, ми зробимо для України все, що завгодно і скільки це буде потрібно. І ця мета керувала нами під час обговорень, перегляду багаторічної фінансової рамки вчора ввечері та переговорів щодо бюджету в Брюсселі. Ми використовуємо цю можливість, щоб перевірити, чи вимагають непередбачені події адаптації фінансової системи. І вчора ми знайшли дуже конкретне рішення для майбутньої рамки. 26 держав-членів погодилися з таким рішенням, одна країна відмовилася з ним погодитися. Угода, досягнута 27-ма, передбачає довгострокову фінансову підтримку для України, і ми говоримо про кредити в розмірі до 50 млрд євро протягом наступних чотирьох років", — сказав Шольц.
Канцлер ФРН пояснив, що для цього лідери ЄС прагнуть змінити пріоритети бюджету блоку, щоб виділити більше коштів на боротьбу з нелегальною міграцією та наближення країн Західних Балкан до Європейського Союзу.
"Ми знову зустрінемося у січні, на початку наступного року тут, у Брюсселі. Я з нетерпінням чекаю такої можливості, але моє захоплення було б ще більшим, якби нам вдалося ухвалити офіційне рішення усіма державами-членами. Я загалом впевнений, що ми досягнемо згоди щодо цього. Це було добре підготовлено, і між країнами-членами, які наполегливо працювали, щоб досягти угоди щодо реформи та забезпечення багаторічної фінансової рамки, нам вдалося досягти згоди досить швидко", — сказав Шольц.
Що відомо про 50 мільярдів євро для України
Єврокомісія запропонувала збільшити спільний бюджет ЄС на 66 мільярдів євро для покриття витрат на наступні 4 роки, частина з яких піде на фінансову підтримку України у 50 мільярдів євро.
3 жовтня Європарламент підтримав ініціативу, яка передбачає створення Українського фонду — нового фінансового інструменту для України обсягом до 50 млрд євро на період від 2024 по 2027 рік.
30 листопада європейський комісар з питань бюджету Йоганнес Ган розповів, що ЄС узгодив пакет фіндопомоги для України на 50 мільярдів євро.
На саміті ЄС 14 грудня угорський прем'єр Віктор Орбан наклав вето на рішення щодо довгострокової програми бюджетної допомоги Україні обсягом 50 мільярдів євро від Євросоюзу.
Опісля лідери ЄС вирішили повернутися до обговорення цього питання у січні, розповів очільник уряду Нідерландів Марк Рютте.
15 грудня лідери 26 держав-членів Європейського союзу дійшли політичної згоди щодо надання Україні допомоги у 50 мільярдів євро на 4 роки.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.
7 листопада "Радіо Свобода", посилаючись на звіт ЄК щодо України, поінформувала, що Європейська комісія вважає повністю завершеними чотири з семи рекомендацій.
8 листопада Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України та Молдови до Євросоюзу. Рамки переговорів ухвалять у березні 2024 року.
Згодом Єврокомісія оприлюднила повний розгляд висновків, які були внесені в щорічну доповідь 2023 року щодо розширення в контексті ЄС подання української заявки на членство в Європейському союзі.
14 грудня голова Європейської ради Шарль Мішель заявив, що лідери ЄС ухвалили рішення про початок переговорів з Україною і Молдовою про вступ.
