Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан залишив зал у той момент, коли лідери країн Євросоюзу ухвалили рішення почати переговори з Україною про вступ до ЄС.
Про це Суспільному повідомили джерела.
За їхніми словами, Орбан просто вийшов із кімнати під час ухвалення цього рішення. За правилами, засідання за таких умов продовжується і лідер має замість себе лишити представника. Але Орбан не зробив цього. Решта 26 учасників засідання проголосували за переговори.
Як пояснило джерело Суспільного, відсутність Орбана під час голосування дозволила ухвалити рішення, бо він його не ветував. Таким чином було 26 голосів "за" та 1 — "утримався".
Після голосування Орбан у Facebook опублікував відео, у якому повторив свою позицію про те, що початок переговорів про вступ з Києвом є "нераціональним" за нинішніх обставин.
"Членство України в ЄС — погане рішення. Угорщина не хоче брати участь у цьому поганому рішенні", — сказав угорський прем'єр.
Він додав, що 26 інших країн-членів ЄС наполягали на тому, щоб зробити крок до початку переговорів з Києвом, і в результаті Угорщина вирішила, що вони можуть йти своїм шляхом. Натомість Угорщина залишається осторонь.
Як пише Politico, через кілька годин важких дискусій про початок переговорів про вступ до ЄС з Україною та Молдовою, канцлер Німеччини Олаф Шольц сказав Орбану в присутності інших лідерів, що якщо він дійсно не бажає погоджуватися, то може залишити кімнату, щоб лідери ЄС могли прийняти одностайне рішення про розширення за його відсутності. Про це виданню повідомили два чиновники, які були поінформовані про переговори.
Прем'єр-міністр Бельгії Александр Де Кроо прокоментував дії Орбана.
"Якщо ви берете участь у прийнятті рішення (тобто ви не накладаєте вето на рішення), після цього вам просто доведеться тримати рота на замку, — сказав він журналістам, а потім швидко додав: "Я не повинен був цього казати".
"Єдине, що має значення, чи використовуєте ви своє вето, чи не використовуєте його", — зазначив Де Кроо.
Голова Європейської ради Шарль Мішель заявив, що лідери Європейського Союзу ухвалили рішення про початок переговорів з Україною і Молдовою про вступ у ЄС. Відповідне рішення було погоджене у Брюсселі під час саміту Євросоюзу.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.
7 листопада "Радіо Свобода", посилаючись на звіт ЄК щодо України, поінформувала, що Європейська комісія вважає повністю завершеними чотири з семи рекомендацій.
8 листопада Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України та Молдови до Євросоюзу. Рамки переговорів ухвалять у березні 2024 року.
Згодом Єврокомісія оприлюднила повний розгляд висновків, які були внесені в щорічну доповідь 2023 року щодо розширення в контексті ЄС подання української заявки на членство в Європейському союзі.
14-15 грудня у Брюсселі відбувається зустріч глав держав та урядів країн ЄС. На порядку денному — розгляд рішення щодо початку переговорів з Україною про членство в ЄС та виділення 50 мільярдів євро в бюджеті ЄС на 2024-2027 роки для створення так званого Українського фонду, що дасть змогу забезпечити країні фінансову стабільність в умовах війни та допоможе у відновленні.
