Полтавець Станіслав Колодій місяць був у Чорнобильській зоні відчуження. Туди чоловік потрапив 1987-го року, за рік після аварії на реакторі. Там працював у спецзагоні, який проводив дезактивацію верхніх поверхів третього енергоблоку, куди здійснив зо два десятки виїздів.
"З ВУБа дзвонять (військово облікове бюро – ред.) в радянські часи так називалось. "Вам повістка. Куди? Не знаємо, чекайте, перевдягайтесь". Привезли у військкомат, короткий інструктаж, посадили нас в автобус і вранці ми вже були у Білій Церкві у навчальному центрі", — згадує ліквідатор аварії на Чорнобильській атомній станції Станіслав Колодій.
Станіслав Колодій потрапив на ліквідацію аварії на Чорнобильській атомній станції за рік після аварії на реакторі.
"Я потрапив у спецзагін по дезактивації верхніх поверхів третього енергоблоку. Дезактивація пральними порошками, водяним паром під тиском і кислотами змішаними з полімерами обробляли приміщення, обладнання. Отака робота. І так кожного дня, зміна чотири години", — розповів Станіслав Колодій.
Прослужив Станіслав Колодій у Чорнобилі 30 днів. Там здійснив зо два десятки виїздів на третій енергоблок атомної станції.
"На 19-му виїзді під кінець зміни, відчув, що запаморочилась голова, потемніло в очах, кров носом пішла, руки оніміли, ноги підсіли. Присів, побратими мене підвели, відвели в роздягальню. Швидкою допомогою відвезли мене в Іванково, в якийсь медичний заклад, госпіталь чи районна лікарня. Оглянув мене терапевт, невропатолог і відпустили", — сказав ліквідатор аварії на Чорнобильській атомній станції .
Працювати довелося при високому рівні радіації, каже ліквідатор.
"Ми робили при високому рівні радіації, два передостанніх поверхи третього енергоблоку. Хто не знає, третій, четвертий енергоблок це одне приміщення, яке буквою г. На четвертому енергоблоці вже був одягнений саркофаг, вже була труба, з якої йшли викиди, приблизно двічі на місяць. Нас попереджали, в той день, коли найбільші викиди, щоб ми не знімали пелюсток, респіраторів, більше захисту, на свіже повітря, на сонце, щоб не виходили", — розповів Станіслав Колодій.
Нині ліквідатору про Чорнобиль нагадують, зокрема, медалі та зустрічі із побратимами.
"Ми їдемо автомобілем, нас завезли в 30-кілометрову зону і їдемо ж на третій енергоблок, рудий ліс і пусті села. Стоять хати, села пусті, коти, собаки бігають. Оце, що я пам’ятаю. Така обстановка гнітюча, неприємна" — згадує ліквідатор аварії на Чорнобильській атомній станції Станіслав Колодій.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: