Рош га-Шана-2020: що треба знати про юдейський Новий рік

Рош га-Шана-2020: що треба знати про юдейський Новий рік

Вступ

Через пандемію коронавірусу Кабмін у серпні заборонив іноземцям в'їзд в Україну до 28 вересня. Саме в цей час щороку тисячі хасидів здійснюють паломництво до Умані на могилу цадика (духовного вождя) Нахмана для святкування Рош га-Шана – юдейського Нового року.

Уряди України та Ізраїлю з огляду на пандемію закликали хасидів не їхати до Умані цьогоріч. Проте близько півтори тисячі хасидів прибули на прикордонні з Україною території Білорусі, щоб потрапити на святкування.

11 серпня комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій все-таки дозволила приїхати в Умань 5-10 тисячам паломників, а Кабмін з 15 по 21 вересня посилив у місті карантин. Для порівняння, у 2019 році на святкування Рош ха-Шана в Умань прибуло понад 30 тисяч паломників.

Суспільне пояснює, чому хасиди зі всього світу хочуть потрапити до Умані, а також розповідає про історію і традиції свята Рош га-Шана.

Що таке Рош га-Шана

Рош га-Шана буквально означає "початок року". Його святкування припадає на початок місяця тішрей (перший місяць у юдейському цивільному та сьомий місяць у релігійному календарі), що у 2020 році випадає на 18-20 вересня. Відзначають Рош га-Шана два дні поспіль, які мають назву "йом-ха-аріхта" ("один довгий день"), і в цей час заборонена будь-яка праця, крім приготування їжі.

Юдейський Новий рік має мало чого спільного з європейським. Для юдеїв, перш за все, він пов'язаний зі створенням світу, перших людей, закінченням Всесвітнього потопу та іншими біблійними подіями.

Рош га-Шана це не тільки день створення світу, а й день Божого суду. Головне завдання людини в ці дні – згадати про все, що сталося за рік, прислухатися до голосу совісті, зізнатися собі в усіх недобрих вчинках і щиро в них розкаятися.

Таким чином, юдейський Новий рік – це і початок людської історії, і Божий суд, і можливість оновити відносини з Богом.

Зі свята Рош га-Шана починаються 10 днів молитов і каяття, так звані Дні трепету. Їх кульмінацією стає наступне свято – Йом-Кіпур ("день примирення"). Вважається, що на початку цього періоду Бог сидить на престолі справедливого судді й уважно оцінює вчинки всіх людей. Але потім Бог "пересідає" на престол милосердя і дає людям ще один шанс виправитися.

Чому Умань стала місцем паломництва хасидів

Річ у тім, що засновник брацлавської течії хасидизму – раббі, або цадик (праведник) Нахман заповів, щоб його поховали в Умані, на кладовищі жертв єврейських погромів часів Коліївщини.

Остання проповідь цадика була приурочена до Нового року за юдейським календарем, саме у ній він заповів приїжджати на його могилу. Через місяць він помер. Відтоді Умань стала місцем паломництва. Послідовники Нахмана вважають: якщо зустрінуть Рош га-Шана біля його могили, то наступний рік буде дуже щасливим.

У радянські часи єврейське кладовище, де був похований цадик, віддали під звичайні городи. Саме поховання не чіпали, але паломників туди не пускали за жодних підстав. Ослаблення заборони настало за часів перебудови: 200 брацлавських хасидів приїхали на могилу Нахмана у 1988 році. Після розпаду СРСР в Умань почали регулярно приїжджати хасиди з усього світу.

У багатьох хасидів вважається вкрай важливим відвідати могилу цадика Нахмана хоча б раз у житті – і краще за все робити це при святкуванні Рош га-Шана. Велике значення паломництво має для духовного розвитку молодшого покоління: під час поїздки в Умань хасиди вчать хлопчиків Торі.

Що таке хасидизм

Хасидизм ("праведність") – це відгалуження юдаїзму, яке зародилося в Польщі у XVII ст. – і швидко охопило значну територію, включно з Україною. Його засновником вважають рабина Бешта (справжнє ім'я: Ізраель бен Еліезе) з Меджибожу, невеличкого селища у Хмельницькій області.

Відповідно до його навчання, понад усе в поклонінні Богу цінується не знання віршів Талмуда, а релігійний екстаз. Отже, навіть неграмотний єврей може наблизитись до Бога, що сподобалося звичайному населенню. Тому хасидизм відкидає всі ритуали та відвідування синагоги.

Засновник однієї з його течій – раббі Нахман (правнук Ізраеля) з Брацлава, народився у 1772 році. Він проповідував ідею про те, що молитва не повинна бути обтяжливою. Під час неї потрібно танцювати, співати і веселитися. Крім того, цадик Нахман рекомендував відступити від зазубрених з дитинства глав Тори й молитися "серцем" на рідному їдиші, а не на івриті, як було заведено.

Традиції Рош га-Шана

Протягом двох святкових днів юдеї ходять у синагогу та вітають одне одного словами "Нехай Всевишній у Книзі Життя запише вам гарний рік".

Святкування починається з урочистого богослужіння, яких протягом дня є три: ранкове, денне та вечірнє. Початок кожного супроводжується ритуальним сурмлінням у шофар (баранячий ріг). Його звуки закликають вірян на Божий суд і нагадують про агнця, якого Авраам приніс у жертву замість свого сина Ісаака. Це символізує готовність кожного вірянина до самопожертви.

Напередодні першого дня Рош га-Шана і в ніч другого дня запалюють святкові свічки. Здебільшого виконання цієї заповіді покладено на жінку – господиню будинку; вона запалює свічки за всіх членів сім'ї. Існує ще один обряд – ташліх, який символізує позбавлення від гріхів. Віряни збираються на березі якої-небудь водойми, читають молитви та витрушують у воду крихти з кишень, нібито годуючи рибу своїми гріхами.

Зазвичай їдять яблука з медом, щоб наступний рік був солодким. У ці дні, згідно з єврейською традицією, на небесах вирішується, кому жити, а кому – померти. Однак якщо ці десять днів щиро каятися і молитися, то будь-яке рішення може бути змінене на краще.

Категорично заборонено їсти гірку і кислу їжу, щоб наступний рік не приніс горе й біди. Не заведено їсти горіхи, тому що числове значення слова "горіх" на івриті дорівнює числовому значенню слова "гріх". А про гріх у цей час згадувати не можна в жодному разі.

Категорії
ТеатрАрхітектураДизайнІнше