Литва і Фінляндія, Нідерланди, депутати Європарламенту підтримують початок переговорів з Україною про вступ України в Європейський Союз.
Про це президент Литви Ґітанас Науседа, премʼєр Фінляндії Петтері Орпо, прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте та президентка Європарламенту Роберта Мецола повідомили перед початком першого дня саміту лідерів ЄС.
“Я з нетерпінням чекаю сьогоднішніх дискусій і думаю, що є історичний шанс прийняти дуже сміливе рішення щодо початку переговорів з Україною та Молдовою. Це в наших руках”, — сказав Науседа.
За словами Науседи, український народ заслуговує на це, оскільки він доклав стільки зусиль для виконання рекомендацій Європейської Комісії. Тож Україна заслуговує на позитивний результат, наголосив лідер Литви.
“Чи буде ухвалене рішення, ми побачимо сьогодні. Але якщо ми зіпсуємо або зловживатимемо принципом одностайності, буде все більше і більше голосів, які запитуватимуть, чому ми все ще маємо приймати рішення на основі консенсусу”, — сказав Науседа.
Премʼєр Фінляндії наголосив, що Європейському Союзу потрібні сильні рішення і треба показати єдність.
“Нам потрібен чіткий сигнал усім країнам, які хочуть бути членами союзу, що ми готові до переговорів, і ми повинні прийняти рішення про початок переговорів”, — заявив Орпо.
Загалом, за його словами, щодо України потрібні три рішення.
“Перше — щодо Європейського фонду миру. Нам потрібно багаторічне рішення щодо цього. Їм потрібна швидка військова допомога. По-друге, нам потрібне рішення про 50 мільярдів на допомогу Україні через Багаторічну фінансову програму (MFF). І, по-третє, рішення про розширення”, — пояснив політик.
Орпо додав, що загроза з боку Росії є реальною. Саме тому слід розвивати оборонну промисловість. Наприклад, у Фінляндії вирішили подвоїти виробництво власних боєприпасів.
“І ми допомогли Україні більш ніж на 2 мільярди євро, і ми повинні зробити ще більше як союз, як країни-члени (ЄС — ред.)”, — сказав фінський прем’єр.
Говорячи про позицію Угорщини, яка виступає проти початку переговорів з Україною, Орпо сказав, що “ми не можемо прийняти жодного шантажу, ми повинні знайти рішення разом”.
“Те, що ми вирішимо або не вирішимо, є чітким сигналом для Москви, Києва, Вашингтона, Пекіна, і тому ми повинні вирішити, що ми підтримуємо Україну”, — додав Орпо.
За словами прем’єр-міністра Нідерландів Рютте, дуже важливо, щоб лідери ЄС ухвалили позитивне рішення щодо наступних кроків України у переговорах про вступ.
“У будь-якому випадку, це займе багато років, перш ніж вступ відбудеться. Але мова йде про наступний крок. Україна надзвичайно важко працювала над тим, щоб зробити цей наступний крок під час війни, війни, яку вони також ведуть за нас. Йдеться також про наші цінності, про нашу колективну безпеку”, — сказав Рютте.
Він додав, що також йдеться про гроші. За його словами, дуже важливо, щоб прийняли рішення щодо 50-мільярдного пакету.
“Я абсолютно впевнений, що це необхідна дискусія тут, в Європі. Ми повинні досягти прогресу в цьому процесах вступу,які є наразі. Є рішення Європейського Союзу про те, що ми готові до розширення, яке обговорюється з країнами Західних Балкан, обговорюється з Молдовою та Україною. І особливо у випадку України, ми вважаємо, що це необхідний знак того, що ми підтримуємо діяльність українців щодо виконання всіх заходів, яких ми від них вимагаємо”, — сказав глава уряду Німеччини Олаф Шольц.
"Це історичний саміт, який ми тільки починаємо. Щодо розширення, то ясно, що це win-win ситуація. Україна повинна отримати моральну, політичну, фінансову підтримку, на яку вона заслуговує, і яку ми всі потребуємо для власної безпеки", — заявила президентка Європарламенту Роберта Мецола.
За її словами, позиція Європарламенту в цьому питанні чітка: верховенство права має вирішальне значення. Що євродепутати хотіли би бачити сьогодні, так це об'єднану позицію, одностайну позицію щодо надсилання найсильніших політичних сигналів Україні, яка веде війну, для того, щоб Україна була здатна зробити наступний крок.
“Ми не говоримо про негайне членство, але ми говоримо про наступний крок, на який українці дуже заслуговують. Необхідно зблизити всі позиції. Позиція парламенту щодо верховенства права не змінюється. Ми з нетерпінням чекаємо на угоду сьогодні”, — сказала Мецола.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказалапрезидентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.
7 листопада "Радіо Свобода", посилаючись на звіт ЄК щодо України, поінформувала, що Європейська комісія вважає повністю завершеними чотири з семи рекомендацій.
8 листопада Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України та Молдови до Євросоюзу. Рамки переговорів ухвалять у березні 2024 року.
Згодом Єврокомісія оприлюднила повний розгляд висновків, які були внесені в щорічну доповідь 2023 року щодо розширення в контексті ЄС подання української заявки на членство в Європейському союзі.
14-15 грудня у Брюсселі відбудеться зустріч глав держав та урядів країн ЄС. Вони мають розглянути рішення щодо початку переговорів з Україною про членство в ЄС та виділити 50 мільярдів євро в бюджеті ЄС на 2024-2027 роки для створення так званого Українського фонду, що дасть змогу забезпечити країні фінансову стабільність в умовах війни та допоможе у відновленні.
