Де бізнесу шукати нові можливості, чи готові громади до відкритої комунікації з підприємцями, про реалізацію проєкту "Школа підтримки малого та середнього бізнесу", гранти на власну справу та про успішні кейси підприємців розповів в інтерв’ю Суспільному керівник проєкту "Школа підтримки малого та середнього бізнесу" Сергій Трохимишин.
Якою є місія проєкту "Школа підтримки малого та середнього бізнесу"?
Сама ідея такого проєкту, як школа була задумана нами ще з Сачуком Артемом у 2018-2019 році, коли ми спільно працювали в Агенції регіонального розвитку Житомирської області. Потім цей проект відійшов на задній план і вже під час війни, влітку 2022 року коли волонтери нашого благодійного фонду "Справжні українці" їздили по області. Вони розповідали нам про проблему, що бізнес на місцях отримує дуже великі збитки і його необхідно якось підтримувати. І тоді ми знову згадали, що у нас є проект "Школа підтримки малого та середнього бізнесу" і вирішили його реалізовувати. Безпосередньо ідея вже кристалізувалася і сформувалася в липні-серпні минулого року і в той же момент ми одразу розпочали писати на донорів, що ми хочемо реалізувати таку ініціативу. І отримали погодження, приблизно, в листопаді того ж року. Враховуючи, що це був якраз 2022 рік, половина області була ще в такому шоці. Ми не знали, чесно кажучи, що ми взагалі очікуємо від проекту. У нас були певні "рожеві мрії", як я зараз їх називаю, тобто і було певне бачення, що ми хочемо зробити ось отак. Очікування в нас такі, як вийде - ми не знаємо, але вирішили пробувати і тоді вже 2023 році 1 лютого ми офіційно відкрили новий набір і розпочали шукати учасників. На початку більше працювало сарафанне радіо, а в результаті за досить короткий період, ми мали близько 40 заявок, але ми вирішили, що цього недостатньо. Потім просто скористалися платною рекламою для того, щоб охопити якомога більшу кількість людей. Головна мета нашої школи — це інтегрувати ВПО в економічне життя міста. Тобто ми придумали концепцію, згідно якої третина групи має складатися з осіб зі статусом ВПО, третина групи з діючих підприємців і ще одна третина з підприємців початківців. Тоді ці всі групи, спілкуючись між собою, утворюють певні горизонтальні зв'язки. Хтось у когось стає клієнтом, хтось комусь стає підрядником, постачальником, там просто познайомилися і стали друзями. Варто розуміти про те, що наш проект має певний аспект соціалізації.
Як ви оцінюєте ефективність цього амбіційного проєкту, який реалізовуєте під час повномасштабного вторгнення?
Ми розглядали ці гранти більш як допомога, щоб розпочати власну справу. Навчання — це один із комплексів, грант — це так само комплекс, менторська підтримка, ще один комплекс і таких заходів було декілька. Отже, на рахунок грантів у нас були вже успішні відкриття. Причому, як показала практика, неважливо, чи учасники отримають гранти від нас, чи в іншому місці беруть кошти. Важливо їхнє: натхнення, мотивація, бажання. Тоді вони дійсно відкриють власну справу.
Чи всі учасники, які вступають до школи, мають амбіції?
Ми закладаємо завжди, що 20% учасників відсіється від нашого проєкту, за різними обставинами. Тобто дуже часто виходить на перший план сім'я, інколи брак часу, іноді паралельні роботи, паралельні проєкти, тобто у всіх різні причини. Але ми таку похибку закладаємо, що ми помилилися під час відбору або оцінювання анкет. До нас приходить анкета її оцінюють троє людей, виставляють свої бали. На підставі цих балів робиться рейтинговий список, де ми вже потім телефонуємо всім учасникам, в порядку черговості згідно рейтингу. Може бути таке, що учасник нам сподобався по телефону, але в групі себе не проявив, ми всі по-різному адаптуємося і це нормально. Просто інколи, коли учасники йдуть, ми пропонуємо їм піти на другий потік. Інколи буває таке, що людина перегоріла, от вона прийшла і в неї зникло бажання займатися бізнесом. Зрозуміла, що це не її. І тут ми також ,в принципі, дуже раді, я поясню чому. Ми закладаємо ще 10% людей після нашого проєкту зрозуміють, що бізнес це не їх. Краще, вони зрозуміють це під час навчання в школі в аудиторії, ніж вони вкладуть свої кошти і отримують негативний досвід. Тому ми так само закладаємо на це певний відсоток учасників. Таке може бути і це нормально. Не всі створені для бізнесу.
Чи були кейси невдалих проектів?
Ми проаналізували всіх учасників з усіма поспілкувалися у форматі коротенько інтерв'ю і виявили, що середній їх дохід виріс приблизно на 30% за три місяці після завершення проєкту. Ми порахували для себе, що це дуже гарний показник, тому що доходи виросли на третину. Ну, це класно, погодьтеся, а тим більше за три місяці. Були учасники, які вийшли з проекту за своїми обставинами і, вони в цю вибірку вже не потрапляли. Це були учасники, які безпосередньо йшли до кінця проекту і захистили свої бізнес-плани. А на рахунок чи були негативні історії. Так у нас була одна історія, коли було вирішено продати бізнес, тому що людина вирішила займатися чимось інакшим. Тобто це може бути бізнес, але в якійсь іншій сфері. Ну таке теж може бути. Ми не вважаємо, що ця історія негативна, це скоріше зміна вектору руху тої людини, тому що вона продовжує розвиватися, рухатися вперед, просто вирішили змінити напрямок бізнесу, ну в принципі, непогано.
Я знаю, що у вас була історія, коли учасник проєкту відмовлявся від гранту по сімейним обставинам.
В тому числі там була історія пов'язана з переїздом, тому дівчина відмовилася на користь наступного учасника. Саме по грантовій діяльності, і відповідно, її грант отримала учасниця вже з другого потоку.
Влада і бізнес. Сьогодні багато розмов стосовно того, що не налагоджена потрібним чином комунікація громад і бізнесу. На якому рівні відбувається збій всіх процесів?
Ви дуже вдало зауважили, як на мене, то на етапі комунікації. Ні для кого не секрет, що зараз повністю відсутня місцева статистика. Тобто ми не знаємо, що відбувається в нас в громаді, тому що статистика, яка працювала по районах, вона вже зруйнована, а нова тільки Мінцифри її запроваджує, і вона ще дуже недосконала. Відповідно тут на перший план виходить комунікація між владою і між бізнесом. І в нас був влітку паралельний проєкт, де ми мали можливість поспілкуватися із органами місцевого самоврядування із підприємцями в різних громадах і оцінити рівень комунікації між ними. І цей рівень комунікації був дуже на низькому рівні.
У нас розпочинається новий етап планування на 2024-2027 роки, де громади мають внести корективи до своїх стратегічних планів. З усього фактажу, що був зібраний, які зміни необхідні для того, щоб стратегія працювала? Щоб це було для людей, про людей, і про розвиток економіки.
Отже, якщо ми говоримо про розвиток економіки, відповідно, економічна частина стратегії має бути дуже сильною. В Україні є близько 30-40, точно не скажу, інструментів підтримки бізнесу, які вдало використовуються різними громадами. І можна по кожному знайти гарний приклад. Дуже часто підприємці в операційних процесах, їм дуже часто немає коли голову підняти для того, щоб розуміти, де вони знаходяться. Наша задача рухатися разом з ними вперед, і я в цьому плані дуже оптимістично налаштований. Тому що я вважаю, що ми можемо допомогти підприємцям і в наших українських підприємців велике дійсно майбутнє.
Гранти для малого і середнього бізнесу матимуть продовження?
Ми сподіваємося, що так, але знову ж таки зараз ведуться перемовини з донором. Для нас важливо зрозуміти позицію саме донора, тому поки що ми чекаємо. І як тільки буде інформація ми одразу її опублікуємо в наших соціальних мережах.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube
