Шмигаль: Рада підтримала три євроінтеграційні ініціативи. Зеленський підписав відповідні закони

Шмигаль: Рада підтримала три євроінтеграційні ініціативи. Зеленський підписав відповідні закони

Оновлено
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Фото: Ruslan Kaniuka /Ukrinform/Future Publishing/Getty Images

Верховна рада 8 грудня проголосувала у другому читанні за урядові законопроєкти, один з яких посилює спроможність НАБУ, а інший розширює можливості НАЗК.

Про це у Telegram повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Водночас, за словами посадовця, парламентом у цілому був ухвалений проєкт закону стосовно нацменшин, що враховує експертні оцінки Ради Європи.

"Сьогодні Парламент підтримав три євроінтеграційних ініціативи. Дякуємо депутатам за підтримку цих ініціатив", — зазначив Шмигаль.

Мовиться про закони:

  • №10 203-1 — щодо збільшення штату НАБУ на 300 осіб;
  • №10 262 — скасування обмежень повноважень НАЗК стосовно перевірки майна;
  • №10 288-1 — щодо прав національних меншин (у політичній рекламі, приватних школах й університетах, класах нацменшин, медіа дозволяється використання мов Євросоюзу і нацменшин, окрім мови держави-агресора, тобто Росії. При цьому реклама має дублюватися українською, вивчення української мови як державної буде обов'язковим у всіх закладах освіти, хоча навчання може проводитися мовами ЄС).

Станом на вечір 8 грудня, як інформується на сайті ВРУ, всі три закони були повернуті з підписом президент Володимира Зеленського.

Прем'єр також нагадав, що 7 грудня уряд виконав четверту рекомендацію Єврокомісії — ухвалив законопроєкт про лобіювання, який враховує сучасний європейський підхід та пропозиції громадянського суспільства.

"Україна швидко рухається до ЄС. Розраховуємо, що вже наступного тижня Європейська рада ухвалить фінальне рішення щодо початку офіційних переговорів про членство України в Євросоюзі", — додав посадовець.

Що відомо про вступ України в ЄС

Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.

"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.

"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:

  • реформа Конституційного суду;
  • продовження судової реформи;
  • антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
  • боротьба з відмиванням коштів;
  • втілення антиолігархічного закону;
  • узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
  • зміна законодавства про нацменшини.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.

7 листопада "Радіо Свобода", посилаючись на звіт ЄК щодо України, поінформувала, що Європейська комісія вважає повністю завершеними чотири з семи рекомендацій.

8 листопада Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України та Молдови до Євросоюзу. Рамки переговорів ухвалять у березні 2024 року.

Згодом Єврокомісія оприлюднила повний розгляд висновків, які були внесені в щорічну доповідь 2023 року щодо розширення в контексті ЄС подання української заявки на членство в Європейському союзі.

На початок