У 2023-му попри другий рік війни кількість вступників до вищих навчальних закладів збільшилась, говорить заступник Міністра освіти і науки України Михайло Винницький. Наприклад, на бакалаврат зарахували на 41 тисяч студентів більше, ніж торік. Про результати дослідження PISA, зміни в системі освіти, які від України чекає ЄС, та про те, чому подвоєння освітнього рівня не даватиме відстрочку від служби у війську — Винницький розповів Українському Радіо.
Про вступну кампанію
Цього року — і на контракт, і бюджет, в нас зараховано 267 тисяч студентів на бакалаврат та 172 тисячі — на магістратуру. Якщо говорити про бюджетні місця, виходить трохи менше ніж 40% від зарахованих — 67 тисяч.
На бакалаврат цього року вступило більше студентів, ніж минулого. Це означає, що вони повертаються з-за кордону, що ми дещо нормалізували ситуацію в порівнянні з минулим роком. Минулого року було 226 тисяч вступників, а цього, як я вже казав, — 267 тисяч. І 20 тисяч з них проходили НМТ (національний мультипредметний тест — ред.) за кордоном. А це діти, які бувають в Німеччині, Польщі, Франції, інших країнах ЄС, мають практично безмежні можливості вступу в заклади там і все одно обирають вступати в Україні.
Про відстрочки для студентів призовного віку
На сьогодні близько 55% наших студентів — це чоловіки. Найбільше їх на магістерському рівні: 65% контрактників магістерки — хлопці. Чому так? Переважна більшість студентів на бакалавраті — це 18-21 рік, а на магістерку часто вступають люди старшого віку — призовного чи мобілізаційного. Тож люди часто використовують вищу освіту як засіб оминати військову службу.
Зараз у ВР є декілька ініціатив, які говорять про те, як з цим впоратися. На сьогодні пропозиції зводяться до того, що якщо людина здобуває такий рівень освіти вперше, їй може бути надана відстрочка. Якщо ж ти вже маєш, наприклад, магістерський рівень, подвоєння того самого рівня відстрочки не дає.
Про найтоповіші виші в Україні
В Україні є 170 державних невійськових вишів і з них чітко виділена двадцятка, яка з року в рік має найкращих вступників та найкращі показники. Приватних вишів в Україні понад 100, але на жаль, приватна освіта в нас, за винятком, наприклад, УКУ, Київської школи економіки, Університету Данила Галицького у Франківську, Альфреда Нобеля в Дніпрі, менш відома, а якщо відома, то не за якість.
Є три топові міста — Київ, Харків та Львів. Київ — це університет Шевченка, КПІ та Могилянка. В Харкові — це університет Каразіна, Харківська політехніка та ХНУРЕ. У Львові — Львівська політехніка, ЛНУ ім. Франка та УКУ.
Останнім часом виділяються ще деякі регіональні університети. Наприклад, йдеться про Дніпровську політехніку, яка є однією з найсильніших політехнік в країні. Далі — Запорізький університет, Сумський державний університет. Також у Франківську є Прикарпатський університет.
Крім того, в менших містах — Тернополі, Вінниці, Хмельницькому — є непогані університети.
Разом з тим, є й слабші. Ми працюємо над тим, щоб дещо зменшити кількість закладів, модернізувати мережу, адже 170 вишів — це забагато. Наша мережа була побудована для приблизно 6-6,5 тисяч студентів на заклад, а на сьогодні в нас близько 3,5 тисячі студентів на заклад. Це означає, що виші треба укрупнювати, тобто кращим треба ставати ще кращими, а тим, які не дотягують — виходити з гри.
Про те, як відбуватиметься укрупнення
Це одна з вимог ЄС. Єврокомісія чітко сказала, що впродовж наступного року маємо запропонувати план дій стосовно того, як ми будемо модернізувати мережу вишів. Європейці готові з цим допомогти, в тому числі фінансово.
Думаю, десь на початку наступного року оприлюднять законопроєкт "Передумови модернізації мережі", в якому будуть встановлені правила, як буде відбуватися розподілення, відхід від територіально відокремлених структурних підрозділів, філій і формування певних типів університетів.
Маємо допомогти молодій людині знайти себе. Для декого важливим є підготовка до ринку праці й це важлива функція університетів. Є функція науки, яка має розвиватися в університетах, адже найкращі топові університети світу — заклади, які не фокусуються на бакалавраті. Там є магістерка, аспірантура. Я, наприклад, закінчив Кембридж, викладав трошки в Гарварді. Більшість студентів там не бакалаври. Коли ми говоримо про топові університети, це швидше наукові установи, а не освітні. Також дуже важлива функція в університетах — світоглядний розвиток і це річ, яка потребує трохи менших спільнот, не монстрів, де 25-30 тисяч студентів.
Ми зараз точково проводимо декілька укрупнень. До кінця року вже будуть деякі об’єднання, злиття. Розпорядження готуються на рівні Кабміну й думаю, що цей процес продовжиться наступного року. Проте говорити, що це буде відбуватися масово — не можна.
Ми всі максималісти й хотіли б, аби все змінилося за рік-два. На жаль, освітня сфера є однією з найбільш консервативних у світі. Деякі реформи — наприклад, зміна фінансування, так звана "вільна траєкторія", коли люди можуть вступати на широку галузь, а потім обирати спеціальність — це речі, які можна запровадити для першого курсу. І це означає, що в нас лаг (показник, що відображає відставання або випереджання в часі одного явища — ред.) в реформах буде як мінімум чотири роки.
Про результати дослідження PISAМіжнародне дослідження якості освіти. За його результатами 2022-го року понад 40% школярів України не мають базового рівня математичної та читацької грамотності
Вони очікувані. Треба розуміти, що загалом у світі є освітні втрати у зв’язку з ковідом. В нас це помножилося на те, що почалася повномасштабна війна.
На жаль, є погіршення в читацькій грамотності. Діти не засвоюють прочитане. Воно не стає частиною світогляду. Йдеться про те, що саме я вмію зробити з тим, що прочитав. Чи можу це переказати, проаналізувати, порівняти з іншим текстом.
Діти, які ходять в ліцеї, міські школи, переважно проблем з читанням, засвоєнням та математичними компетентностями не мають, але в нас є величезне провалля між топовими школами й, наприклад, сільськими.
Але треба розуміти, поки що ми не включили на повну програму Нової української школи (НУШ). Зараз ми вимірюємо дітей, які ще проходили навчання за старою системою. Проте ще раз наголошу, реформа освіти — це тривала річ. Перші випускники НУШ будуть аж у 2030 році.
Про держзамовлення у 2024-му
Система бюджетного фінансування вищої освіти буде змінюватися. Ми відходимо від системи так званого державного замовлення. Мова йде про те, що держава має бюджетно фінансувати вищу освіту, надаючи так звані гранти на здобуття вищої освіти, але це не має бути у формі традиційного держзамовлення. Ми хочемо зробити так, щоб більше людей отримали державну підтримку вищої освіти. Проте вона буде не стовідсоткова.
