Представники Міністерства оборони та Євросоюзу 5 грудня під час зустрічі у Києві обговорили довгострокові гарантії безпеки для України.
Про це повідомили у пресслужбі МО.
Зазначається, що делегація Європейської служби зовнішніх справ прибула до української столиці, аби розпочати від імені глави дипломатії ЄС Жозепа Борреля консультації стосовно пакета гарантій безпеки.
Напрямки довгострокової допомоги Євросоюзу представив Заступник генерального секретаря з питань спільної політики безпеки й оборони ЄСЗС Чарльз Фріз.
Пакет для України включає дев'ять пріоритетів майбутніх безпекових зобов'язань з боку Європейського союзу:
- допомога військовою технікою і обладнанням;
- навчання українських військових;
- співпраця з українською оборонною промисловістю;
- протистояння кібер- та гібридним загрозам;
- допомога в розмінуванні;
- реалізація реформ, пов'язаних з процесом вступу до ЄС;
- посилення здатності контролювати запаси зброї
- підтримка зусиль з ядерної безпеки;
- обмін розвідданими, зокрема супутниковими знімками.
Фріз також додав, що Євросоюз "намагається забезпечувати надання допомоги Україні настільки швидко, наскільки це потрібно".
Гарантії безпеки для України
У березні 2023 року Зеленський заявив, якщо на час війни Україна не може стати членом НАТО, то хотіла б отримати стратегічні гарантії безпеки.
11-12 липня у Вільнюсі відбувся саміт лідерів G7. На ньому президенти Європейської ради, Європейської комісії та представники країн "Групи семи" погодили ініціативу "Спільної декларації про підтримку України". Кожна з країн співпрацюватиме з Україною над конкретними довгостроковими зобов'язаннями й домовленостями у сфері безпеки.
Які країни підтримують Декларацію
Першими підписантами "Спільної декларації про підтримку України" є самі ж засновники ініціативи: Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія, Велика Британія та Сполучені Штати.
У другий день вільнюського саміту до країн "Групи семи" приєдналася й Скандинавські країни: Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція. Вони оголосили, що долучаться до G7 у питанні гарантій безпеки для України.
Згодом про свою підтримку висловили й країни Балтії. 17 серпня премʼєр-міністри Латвії, Литви та Естонії у спільній заяві офіційно повідомили, що підтримують Декларацію.
Згодом список поповнили й Балкани: Греція, Північна Македонія, Болгарія, Чорногорія та частково визнане Косово. Опісля свою підтримку висловили Бельгія, Чехія, Ірландія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Румунія, Словенія, Іспанія та Кіпр.
Що передбачає Декларація
У документі зазначається, що найсильнішою гарантією безпеки для України є її здатність захищатися від агресора відповідно до статті 51 Статуту ООН. У тексті мовиться, що усі країни, які підтримують Декларацію, підтверджують суверенність та незалежність України і засуджують російське вторгнення.
Україна вестиме двосторонні переговори із кожною країною у сфері безпеки, які спрямовані на:
- Забезпечення ЗСУ усім необхідним військовим обладнанням у протистоянні теперішній та майбутній агресіям Російської Федерації. Це надання систем ППО, артилерії, бронетехніки та бойової авіації та співпраця із партнерами НАТО. Цей пункт містить також розвиток оборонно-промислової бази України, тренування і навчання ЗСУ та співпраця у розвідці та кіберзахисті.
- Зміцнення економіки України, зокрема, через зусилля з реконструкції та відновлення, з метою створення умов, сприятливих для просування економічного процвітання України, включаючи її енергетичну безпеку.
- Країни надаватимуть технічну та фінансову підтримку для задоволення нагальних потреб України, спричинених війною з Росією. До того ж підтримуватимуть належне врядування, необхідне для просування на шляху до членства в НАТО.
"У разі майбутнього збройного нападу з боку Росії ми маємо намір негайно провести консультації з Україною для визначення відповідних подальших кроків", — вказується в документі.
Країни також зобовʼязуються докласти зусилля до того, аби притягнути до відповідальності усіх винних у скоєнні воєнного злочину проти України. До того ж усі російські активи, які знаходяться на банківських рахунках у цих державах, будуть замороженими до виплати Москвою репарацій Києву.
Своєю чергою Україна зобов'язується робити внесок у безпеку партнерів, продовжувати впроваджувати реформи, які підкреслюють її відданість демократії, верховенству права, повазі до прав людини та свободи ЗМІ, а також виводять її економіку на сталий шлях розвитку.
Також повинні впроваджуватися оборонні реформи й модернізація, зокрема шляхом посилення демократичного контролю над збройними силами та підвищення ефективності й прозорості в оборонних установах і промисловості держави.
На основі цієї Декларації будуть укладатися відповідні договори про гарантії безпеки з різними країнами. Як пояснив керівник ОП Андрій Єрмак, в кожному конкретному випадку є двостороння домовленість, де можна розширити перелік таких гарантій або більш деталізувати.
