Голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук: "В Україні кожен може вистежити присяжного"

Голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук: "В Україні кожен може вистежити присяжного"

Ексклюзивно
Голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук: "В Україні кожен може вистежити присяжного" Радіо Свобода

Справу про вбивство журналіста Павла Шеремета розглядатиме суд присяжних. Захисники Андрія Антоненка вже оприлюднили імена та прізвища присяжних, а також їхні податкові декларації.

Поняття суду присяжних закріплене в Конституції, Кримінальному кодексі та законом про судоустрій. Проте закон і досі повністю не реалізований, оскільки зміни, які детально закріплюють права присяжних, так і не були ухвалені. У Міністерстві юстиції розраховують, що повноцінно суд присяжних запрацює у 2021 році.

Що не так з українським судом присяжних нині й що треба змінити, Суспільне запитало в голови правління Центру громадських свобод Олександри Матвійчук, яка є однією з розробниць змін до чинного закону. Інтерв'ю Вероніки Бондар.

Чим відрізняється український суд присяжних від світових аналогів?

Те, що в Україні називається судом присяжних, по факту судом присяжних не є. Те, що ми називаємо судом присяжних, є судом народних засідателів, який дістався нам у спадок від Радянського Союзу. Різниця полягає в тому, що на суд присяжних жодним чином не впливає суддя, а суд народних засідателів підконтрольний і є багато можливостей в судді вплинути на ті рішення, які виносять народні засідателі.

Але насправді не є так, що одне хороше, а інше - погане. У країнах з розвиненою правовою культурою та незалежною судовою системою, наприклад у Німеччині, існує “шефенський суд”, суд народних засідателів. Наприклад у Німеччині. Але у нашій країні це не спрацьовує, тому нам потрібний справжній суд присяжних.

Тобто, за наших реалій, суддя може впливати на рішення присяжних?

У класичному суді присяжних вирішуються питання факту, тобто, переконав їх прокурор чи адвокат у своїй позиції чи ні. А вже юридичну кваліфікацію щодо провини або невинуватості обвинуваченого, а також щодо покарання для винуватця, виносить суддя.

У суді народних засідателів присяжні працюють разом із суддею і суддя може вплинути на людей, які не мають юридичної освіти, не є фахівцями. Може підвести їх до якоїсь точки зору, десь натиснути своїм авторитетом, тому правозахисні організації в Україні давно просувають внесення змін до КПК і надання людям, які підозрюються й обвинувачуються у вчиненні злочинів, можливість захищатися перед справжнім судом присяжних, на який не мають вплив працівники професійної судової системи.

Голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук: "В Україні кожен може вистежити присяжного"Українська правда

"Те, що ми називаємо судом присяжних, є судом народних засідателів, який дістався нам у спадок від СРСР". Олександра Матвійчук, Київ, 2017 р.

Чи правильно я розумію, що рішення судді може бути напряму пов'язане з тим, який склад присяжних він обере?

Якщо суддя зможе повести присяжних і переконати у своїй точці зору, то можна сказати фактично за ним лишається останнє рішення і це дуже залежить від конкретного підбору складу суду присяжних. Однак, вони підбираються відповідно до визначених КПК процедур і конкурсів, і ще є можливість відводів у сторони захисту та сторони обвинувачення.

Як публікація прізвищ і декларацій присяжних може вплинути на хід судового процесу?

На цю ситуацію потрібно дивитися з боків безпеки та законності. У нас діє принцип відкритості судового процесу, за рідкими винятками, які прямо прописані в кримінально-процесуальному кодексі. Тому очевидно, що люди, які прийдуть на засідання - і так зможуть зробити фото цих присяжних, ідентифікувати хто вони, де працюють. І таким чином інформація того, як складений список присяжних, в будь-якому разі буде відома.

Щодо аспекту безпеки, зокрема, у справі про вбивство Шеремета. Очевидно, що ця справа резонансна. Під час її розгляду можна очікувати на підвищений рівень конфліктності. І держава мала би попіклуватися про безпеку усіх учасників судового процесу.

З досвіду, різні країни вирішують це по-різному. Але у складних випадках є країни, які, наприклад, знімають готель, запрошують туди присяжних, приставляють державну охорону, виносять телевізори, можуть забрати мобільні телефони, аби на присяжних не було впливу суспільної думки. Що в цьому випадку запропонує присяжним Україна - це цікаво. Побачимо. Бо на мою думку, тут може бути певна небезпека.

Чи є у законі обмеження, які саме дані про народних засідателів можуть бути опубліковані?

Відповідно до законодавства України, прізвище, ім'я і по батькові присяжного - це відкрита інформація. Так само як відкритим є прізвище, ім'я та по-батькові судді, який здійснює розгляд судової справи. У цьому випадку вважається, що присяжні виконують публічну функцію й прирівнюються до судді. Саме тому суспільство має право знати їхні ПІБ. А от адреса проживання та інші дані, такі, як податкові декларації, - це інформація закрита й оголошувати її немає потреби. Лише якщо людина сама захоче, наприклад, показати свою декларацію, вона може це зробити, але такого обов'язку у неї немає.

Олександра Матвійчук біля посольства РФ у КиєвіСергій Нужненко

Олександра Матвійчук біля посольства РФ у Києві

Яким чином публікуються дані присяжних за кордоном, наприклад, у США?

Там також діє принцип відкритого судового засідання і цю інформацію можна дізнатися на етапі, коли суд представляє присяжних. Але у США інститут присяжних працює давно. І там напрацьовані гарантії безпеки діяльності присяжних і абсолютно інший підхід до умов їхнього забезпечення.

Які зміни та до яких кодексів потрібно внести, щоб в Україні запрацював суд присяжних?

Насамперед до КПК треба закласти модель суду присяжних. У Кримінально-процесуальному кодексі мають бути виписані характеристики, які визначають незалежність людей, які входять у цю колегію, від головуючого судді. Таким чином, аби було розділення двох паралельних вимірів: щоб був суд пакту і суд права. Суд права має виконувати суддя, який виносить юридичну кваліфікацію і визначає покарання. А суд пакту, тобто суд справедливості, вершить суд присяжних. Вони мають сказати “винен” чи “не винен”.

Справжній суд присяжних забезпечить безперервність судового процесу. За цією системою справи не розглядатимуться роками, бо не можна закрити присяжних у готелі на кілька років, поки справа розглядається. Безперервність судового процесу гарантуватиме, що справа розглядатиметься кілька днів, а складні справи - максимум кілька тижнів.

Що саме планують змінити і коли?

Два роки тому правозахисна платформа "Правозахисний порядок денний" розробила проєкт, який створює суд присяжних в Україні, вносить відповідні зміни до законодавства. У 2019-му уряд доопрацював і зареєстрував цей законопроєкт в парламенті. Ми навіть встигли провести із профільним комітетом слухання для обговорення цього законопроєкту. Потім, після зміни уряду, цей законопроєкт, який так і не був проголосований у першому читанні, був відкликаний. І зараз готується до повторного подання.

Назвіть основні причини, чому в Україні необхідний повноцінний суд присяжних

По-перше, це змінить характер процесу. У нас досі кримінальний процес є інквізиційним, тобто відсоток виправдальних вироків дуже низький. Ми знаємо, як погано у нас працює правоохоронна система, і віри в незалежність судової системи дуже мало. І тому, уявіть собі ситуацію, що раптом прокурор реально буде змушений переконувати людей, які не залежать від судді. Наразі він приходить і читає щось із папірця “пташиною мовою”. Введення суду присяжних змінить характер процесу і реально надасть більше прав людям, які є його учасниками.

Друга причина: суд присяжних має величезний вплив на всю судову систему в цілому. Тому що він реформує суди з середини, і тим самим, збільшує довіру населення до судів. Бо люди стають частиною відправлення правосуддя.

Третя причина: коли люди відправляють правосуддя, беруть участь у судовому процесі, у нас в країні підвищується правова культура. Люди починають більше розуміти, як діють інституції, що таке право, чому потрібно дотримуватися норм закону. І все це має дуже позитивний вплив.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди