У Варшаві на перше засідання зібралися новообрані Сейм та Сенат Польщі. Депутати мають обрати маршалків і віцемаршалків обох палат парламенту.
Про це повідомляє Reuters.
Президент Анджей Дуда попросив прем’єр-міністра Матеуша Моравецького сформувати новий уряд, але у нього майже немає шансів зробити це, оскільки його націоналістична партія "Право і справедливість" (ПіС) втратила більшість на виборах минулого місяця, а всі інші партії виключили співпрацю з ними.
Агентство зазначає, що новий парламент збирається підвести риску під бурхливим восьмирічним періодом, позначеним суперечками з ЄС, раптовими голосуваннями пізно ввечері та прийняттям законів, іноді настільки швидким, що, за словами політичних опонентів, це підриває нормальний парламентський процес.
"Нація виконала свою роботу, і тепер її представники повинні відновити Республіку Польща... відновити демократію", — сказав Дональд Туск, який може стати наступним прем'єр-міністром, депутатам від своєї Громадянської коаліції.
Звертаючись до Туска, якого ПіС неодноразово називала маріонеткою Німеччини, Качинський сказав, що політика лідера ГК прирівнюється до "не лише позбавлення суверенітету, але й до ліквідації польської держави", не вдаючись у деталі.
Якщо Моравецький зазнає невдачі, це означатиме період співжиття між президентом Дудою, союзником ПіС, і урядом на чолі з Туском.
У зверненні до парламенту Дуда сказав, що він без вагань скористається своїм правом вето, якщо вважатиме за потрібне. "Можливе вето не може бути виправданням для невиконання ваших передвиборчих обіцянок", — сказав він депутатам.
Парламентські вибори у Польщі 2023 року
15 жовтня 2023 року відбулися парламентські вибори, явка на які склала 74,38%. Поляки обирали 100 депутатів Сенату — верхньої палати парламенту, та 460 — Сейму (нижньої). Саме склад Сейму грає визначальну роль у формуванні політики країни — серед його членів обирають премʼєра, а той призначає міністрів.
Через два дні голоси остаточно підрахували. Мандати розподілилися так:
- керівна партія "Право та справедливість" набрала 35,38% голосів (194 мандати);
- на другому місці опинилась опозиційна "Громадянська платформа" з 30,70% (157 нардепів);
- третє місце посіла політсила "Третій шлях" (14,40%, 65 депутатів);
- четверте — "Лівиця" (8.61%, 26 місць);
- на п'ятому — "Конфедерація" (7,16%, 18 місць).
