У Польщі завершився підрахунок голосів на парламентських виборах, що відбулися у неділю, 15 жовтня. Керівна партія "Право і справедливість" виграла з 35,38%.
Остаточні результати голосування оприлюднила польська виборча комісія.
- Так, керівна партія "Право і справедливість" набрала 35,38% голосів.
- На другому місці опинилась опозиційна "Громадянська платформа" з 30,70%.
- Третє місце посіла політсила "Третій шлях" (14,40%).
- Четверте — "Лівиця" (8.61%).
- На п'ятому — "Конфедерація" (7,16%).
Явка на парламентських виборах склала 74,38%.
Після перерахунку голосів у мандати:
- "Право і справедливість" матиме найбільшу кількість депутатів Сейму — 194 нардепи за списками нині правлячої партії.
- Другим за силою формуванням у парламенті буде "Громадянська платформа". Альянс на чолі з Дональдом Туском матиме 157 депутатів.
- "Третій шлях" представить до Сейму 65 депутатів.
- Ліві матимуть 26 місць.
- "Конфедерація" представить до Сейму 18 депутатів.
"Громадянська платформа", "Третій шлях" і "Лівиця" матимуть загалом 248 депутатів. Це означає, що вони зможуть сформувати уряд.
У парламенті вперше не буде представника німецької меншини.
Що відомо про парламентські вибори в Польщі
Вибори відбувалися 15 жовтня 2023 року. Поляки обирали 100 депутатів Сенату — верхньої палати парламенту, та 460 — Сейму (нижньої). Саме склад Сейму грає визначальну роль у формуванні політики країни — серед його членів обирають премʼєра, а той призначає міністрів.
За даними екзит-полів з результатом 36,8% на виборах перемагала керівна партія "Право та справедливість", яку очолює Ярослав Качинський. На другому місці, за даними екзит-полів, була "Громадянська платформа" експрем'єра Польщі Дональда Туска із результатом у 31,6% голосів. Лідер польської опозиції Туск вже оголосив про перемогу на виборах.
Прогноз розподілу місць на основі останнього опитування вказує на те, що "Право та справедливість" повинна була мати 198 депутатів у парламенті, "Громадянська платформа" — 161, "Третій шлях" — 57, "Лівиця" — 30 і "Конфедерація" — 14.
У 2019 році загальна явка на парламентських виборах Польщі становила 61,74% і була найвищою від 1989 року.
А от референдум, який проходив одночасно з парламентськими виборами у Польщі, провалився: у ньому взяла участь недостатня кількість виборців для того, аби його результати були обов’язковими.
