6 листопада польські перевізники почали блокувати пункти пропуску на кордоні з Україною. Як після "зернової кризи" між Києвом та Варшавою може виникнути нова суперечка — пояснює Суспільне.
Старт блокади
Близько 14:00 за українським часом польські перевізники почали блокувати рух вантажівок у пунктах пропуску "Краківець-Корчова", "Ягодин-Дорохуськ" та "Рава-Руська-Хребене". Зараз рух там ускладнений.
Інформацію про блокування пунктів "Ягодин-Дорохуськ" та "Рава-Руська-Хребене" з боку Польщі підтвердили й у пресслужбі Західного регіонального управління Держприкордонслужби України.
Водіїв легкових автомобілів, автобусів та транспортних засобів, які перевозять живих тварин, а також гуманітарну та військову допомогу, блокувальники, як зазначають польські ЗМІ, обіцяють пропускати.
Блокада мала початися ще 3 листопада — про реєстрацію акції в місцевих органах влади повідомив організатор протесту поблизу пункту пропуску "Корчова-Краківець" Томаш Борковський. Але ближче до дати польські перевізники перенесли початок блокади на 6 листопада.
Які вимоги польських перевізників
Перелік вимог чималий. Частина з них мають технічний характер, проте решта стосується принципових речей. Наприклад: заборона для компаній з України перевезень у межах ЄС і відновлення з боку Польщі практики дозволів для українських перевізників. З уточненням, що необов’язково їх повинно бути стільки ж, як до повномасштабної війни (йдеться про кількість до 200 тисяч дозволів на рік на вантажоперевезення).
Також протестувальники вимагають виключення польських вантажних автомобілів з "еЧерги" для порожніх автомобілів, які повертаються з України. Томаш Борковський говорить, наразі ті чекають на виїзд з України по 10-12 днів.
Протестувальників підтримала праворадикальна партія "Конфедерація", яка на парламентських виборах цього року отримала 7,16% та пройшла до Сейму. Раніше ця партія влаштовувала антиукраїнські мітинги, а її очільник Гжегож Браун не голосував за резолюцію зі зверненням до ЄС та НАТО допомогти Україні у війні проти Росії.
На спільній конференції з перевізниками 3 листопада, один з лідерів "Конфедерації" Кшиштоф Босак заявив: "Ми стоїмо разом з лідерами транспортної галузі, з людьми, які ведуть бізнес, з перевізниками, що вирішили з 6 листопада знову розпочати блокування кордону з Україною. Страйк перевізники поновлюють через невиправдані очікування галузі, через дуже складну ситуацію… Ми підтримуватимемо протести польських перевізників".
Реакція української сторони
"Вимоги польських перевізників — нереалістичні, із них складається враження про відсутність бажання розвʼязати проблему", — ще до початку блокади зазначав заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач. На його думку, блокада — це спроба польських перевізників перекрити кордон для українських конкурентів та створити собі преференції.
Посол України у Польщі Василь Зварич написав у Twitter (X), що блокада є "болісним ударом у спину Україні" з польської сторони: "Коридори солідарності між Україною та ЄС під загрозою. Закликаємо припинити блокаду кордону".
В чому проблема вимог протестувальників
Питання дозволів для роботи в ЄС українських перевізників було проблемним у відносинах з Варшавою ще до повномасштабного вторгнення РФ. Зокрема, у 2021 році офіційний Київ навіть анонсував створення арбітражу з Єврокомісією через те, що Варшава їх не погоджувала.
Після початку повномасштабної війни Євросоюз на рік скасував необхідність отримання українцями цих дозволів — йдеться про так званий "транспортний безвіз". Тобто українські перевізники, як і їхні колеги з ЄС не мали отримувати дозволів на перевезення в межах Євросоюзу. Влітку 2023-го дію цієї норми продовжили до червня 2024-го.
Наразі польська сторона вимагає повернути стару систему, а до того ж — посилити правила перевезень за сертифікатом ЄКМТ (Європейської конференції міністрів транспорту), документа про безпечність автомобіля та його відповідність еко-вимогам. Сертифікат є обов’язковим для перевезення у держави, які є членами ЄКМТ (в цьому випадку мова йде і про всі держави ЄС).
***
Польські перевізники погодили акцію на два місяці й планують блокувати пункти пропуску до 3 січня 2024-го.
Ще наприкінці жовтня Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України ініціювало зустріч з офіційними представниками Польщі та Єврокомісії для забезпечення стабільної роботи кордону. Учасники планували обговорити виконання меморандумів про пропускну спроможність українсько-польських пунктів пропуску.
"В умовах сезонного збільшення експорту, морської блокади, ми повинні забезпечити стабільну та ритмічну роботу кордону, щоб як наші, так і іноземні водії могли точно знати, коли перетнуть кордон, а економіка працювала", — пояснював Сергій Деркач.
Проте, ці перемовини можуть затягнутися до середини грудня — коли в Польщі, за результатами парламентських виборів, мають сформувати новий уряд. Переможниця виборів — керівна партія "Право і справедливість", але для більшості в Сеймі, а отже і для можливості формування уряду у неї не вистачає голосів. Добрати їх вона може, зокрема, об’єднавшися в коаліцію з "Конфедерацією", що підтримує блокувальників. Однак якщо опозиційні партії на чолі з ліберальною "Громадянською платформою" домовляться між собою, вони отримають більшість у Сеймі та будуть формувати свій уряд.
