"Росія розпадеться або трансформується": інтерв'ю з консулом Ічкерії Аюбом Ісаковим

"Росія розпадеться або трансформується": інтерв'ю з консулом Ічкерії Аюбом Ісаковим

Ексклюзивно

18 жовтня 2022 року Верховна рада ухвалила постанову, якою визнала Чеченську республіку Ічкерія територією, тимчасово окупованою Російською Федерацією, та засудила геноцид чеченського народу. Про військову і дипломатичну співпрацю України та Чеченської республіки Ічкерія, причини, через які чеченці зараз воюють на боці України проти Росії Суспільне поспілкувалося з консулом і представником уряду Чеченської республіки Ічкерія в Одесі Аюбом Ісаковим.

Чеченський народ довго боровся спочатку проти Російської імперії, потім проти Радянського Союзу та Російської Федерації. Тож хотілося розпочати цю розмову з цитати першого президента Чеченської Республіки Ічкерія Джахара Дудаєва, який якось сказав: "Росія зникне, коли зійде українське сонце". Як ви вважаєте, цей час вже настав?

Так, Джахар Дудаєв, світ його праху, знав, що говорить. У нас майже весь чеченский народ знав, що тут буде велика війна. Є пророцтва та писання про цей день. Але якби ми кричали, що в Україні має розпочатись велика війна, то тоді б нас засміяли. Ми знали, що ці дві війни будуть, що тут буде велика війна. Коли були дві чеченські війни, нас світ не підтримав. Співчували, але нічим не допомагали. Він передбачав та знав, що в Україні буде велика війна. Тут розпочнеться новий парад суверенітетів саме вільних народів колишнього великого радянського простору.

Вже після початку повномасштабної війни Україна визнала Чеченську республіку Ічкерія. Крім неї цього не зробили офіційно інші країни світу. Як ви думаєте, чому так сталося і чому ця подія настільки важлива?

Ми щиро дякуємо Україні за цей крок, який вона зробила у наш бік. Нас об'єднала одна біда, коли ми її відчули. Тепер ми легше розуміємо один одного. Знаємо, хто у нас є ворог. Україна зараз правильно йде, до звільнення йде.

Інтерв'ю з консулом Ічкерії Аюбом Ісаковим
Консул Ічкерії Аюб Ісаков. Фото: Суспільне Одеса

Після того, як Україна визнала Чеченську республіку Ічкерія, ви були призначені консулом. У вас є серйозні дипломатичні завдання. Чим саме ви зараз займаєтесь?

Ми налагоджуємо все та вчимося працювати як консульство. Набираємось досвіду, влада нам допомагає, уряд України допомагає. Ми займаємося тими самими справами, як і інші консульства, налагоджуємо стосунки, знайомимося з людьми, показуємо, які ми є. В інших країнах теж є почесні консульства. Я, щоб висловити свою подяку Україні, у мене просто слів немає. Я гублюсь… найменше слово — це "дякую". Ви правильний крок зробили.

Не так давно була офіційна заява про те, що саме в Україні зараз формуються збройні сили Чеченської республіки Ічкерія. Розкажіть трішки детальніше про це: як вони формуються, для чого і чому чеченці вирішили воювати за Україну?

Ще в першу чеченську кампанію з нами були бійці УНА-УНСО … Сашко Білий, були й інші українці, які були сформовані в один маленький загін. Хоч їх і мало було, але це підняло настрій та дух чеченців. Це радість дало, що хтось нас підтримує. Українці побули до 95 року і потім поїхали. Весною 95 року. А зараз тут все формується, тому що ми віримо, що ми тут сформуємо та поїдемо додому до себе на Кавказ. Цей день наблизився і тому чеченці, які боролися із цим монстром… Тому формуються загони й не один, кілька батальйонів. Я точну кількість не можу сказати. У ЗСУ служать дуже багато чеченців. Є у різних підрозділах. Зараз ми розраховуємо, що відтворимо свої збройні сили й братимемо участь у визволенні України та надалі у визволенні Кавказу.

А хто ці люди, це професійні військові? В них був якийсь досвід?

На війні людина швидко вчиться. Якщо ти воїн, то через 15-20 хвилин дізнаєшся, де ти можеш згодитися. Людину не можна змушувати воювати, її треба добре вчити захищатись. Ми не говоримо, що чеченці воювали. Чеченці кажуть, що ми захищалися, як зараз Україна захищається.

Коли кажуть про українську війну проти Росії, всі одразу пригадують Ірпінь та Бучу, те, як багато населення загинуло через російських солдат. Але, коли кажуть про Чечню, то цифри також вражають. Можете про це розказати?

У чеченську війну з мільйона населення загинуло понад 300 тисяч, понад 40 тисяч дітей і є дуже багато зниклих безвісти. У в'язницях сидять десятки тисяч. Були у нас Самашки, Алди – населені пункти із такими назвами. Це як Буча та Ірпінь, вони схожі. Вони залишили по собі лише трупи, вбивали. Було написано "мирні"… Ті самі громадяни Грозного так писали. Росіяни спочатку гранату кидали, а потім питали, чи залишився хтось живий.

Так майже у кожному селі було. Це не можна забувати, це мають усі нащадки пам'ятати. Ми не мали засобів показати, що над нами творять. Сьогодні є засоби масової інформації, щоб показати. У кожного є телефон, який може сфотографувати будь-яку точку. Нам тоді не вірили, що вони вбивали. От і за Ірпінь та Бучу всіляко говорили, щоб не повірили в це. Закінчилося б це, як вони хотіли, то забули б і за Бучу, і за Ірпінь.

Якщо цивільних вбивають – то це вже геноцид народу. Це був геноцид народу, навмисний. Як це можна в такій маленькій республіці вбити 30% населення і світ мовчав. Ось це прикро, світ мовчав. Навіть тут… Ми зустрічалися, співчували нам, але офіційно не могли… Генерали, українські депутати нам дуже співчували, намагалися допомагати. Ось як зараз вирішилося питання, такого не було, доки війна сюди не прийшла. У варварів немає жодного кодексу честі.

Україна зараз визнає вас офіційним консулом. Визнає вашу посаду, але, наприклад, у Росії вас та інших ічкерійців називають терористами. Це вас якось зачіпає, які емоції викликає? Чи ускладнює це ваше життя?

Я звик до такого життя, як і будь-який пересічний чеченець. Те, що вони нас називають терористами – це не обґрунтовано. Вони самі підписали мирний договір із чеченцями й сказали, що вони не вестимуть війну. Мав бути лише переговорний процес, якби були незрозумілі ситуації між урядом Росії та Ічкерії. Вони самі цього зараз не визнають. Хто із нас терорист? ... Знаєш, як виходить, злодій кричить "тримай злодія". Нині ж ярлики навішують: "бандерівці", "нацисти", хто як не називає. Те саме було з чеченцями.

Це ускладнює ваше життя? Чи можете ви спокійно поїхати в Європу і не відчувати напруги через те, що на вас поставили ярлик "терорист" в Росії?

Ні, я не знаю. Зараз, на мою думку, у громадян Росії важче становище в Європі, ніж у бідного чеченця. Ні, проблем нема. Навпаки, я відчуваю, що ці півтора року, як з'явилося консульство після рішення Верховної ради, ставлення самих людей змінилося, народу України, ось це я відчуваю. Всюди вітають, скрізь тиснуть руки. Кажуть, що були неправі... У нас як бувало, що ти прийдеш, тобі як чеченцю навіть квартиру не здавали. Зараз нас почують і згадають це, багато хто.

Радянський союз називали "в’язницею народів", потім цю естафету, здається, перейняла Російська Федерація. Коли впаде режим Путіна і режим Кадирова у Чечні, чи стануть народи в Росії вільними? Чи розпадеться Росія?

Росія розпадеться чи трансформується в іншу державу. Формату, коли вони всім загрожують, вже не буде. Є (російські, — прим. ред.) ліберали та опозиціонери, які в Україні знайшли притулок, їх прийняли. Пономарьов та інші, Фейгін… Якщо вони відмовляться від своїх імперіалістичних понять, то ніхто тоді не проти, ніхто не хоче, щоб розтягли їх усіх. Вона все одно розпадеться або трансформується в інше суспільство, щоб усі були задоволені. Не треба домовлятися із ними… Повірте, це чеченські граблі. Вони наберуться сил, перепризначатимуть уряд, зроблять усе, що завгодно.

Ми разом з іншими народами Північного Кавказу хочемо відокремитися і жити спокійно та вільно. Для цього потрібен якийсь гарант, щоб у нас був сильний і серйозніший союзник – це в нас Україна. Найближчий союзник.

Інтерв'ю з консулом Ічкерії Аюбом Ісаковим
Консул Ічкерії Аюб Ісаков. Фото: Суспільне Одеса

Зараз уряд Ічкерії перебуває у вигнанні, як і ви особисто, дуже далеко від своєї батьківщини, від своєї землі. Ви готові, якщо будуть умови, повернутися додому і навести лад на своїй землі?

Ну, повернутись, звичайно, мрія будь-якої людини, як і моя мрія. Як ми швидко повернемося додому – це якщо Україні не відмовлять у тому, що їм мають надати – військову допомогу. Тоді ми скоріше повернемося. Україна має перемогти, ось на цю перемогу я більше чекаю. Це не про те, що я поїду додому та обіймуся з усіма. Якщо судилося — поїду, якщо не судилося, то тут залишусь. Я більше чекаю на перемогу України.

Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

На початок