18 жовтня Верховна рада ухвалила постанову, якою визнала Чеченську Республіку Ічкерія територією, тимчасово окупованою Російською Федерацією, та засудила геноцид чеченського народу. За кілька днів до цього у Києві відбулась зустріч державних, суспільних та політичних діячів і представників народів Росії та інших держав, що постраждали через агресивну політику російського уряду, для заснування постійної платформи захисту прав і свобод поневолених і окупованих народів, які методично знищуються й зазнають утисків з боку кремлівського режиму.
Про ухвалення постанови №7551, проєкт якої був зареєстрований ще 11 липня, але понад три місяці не розглядався парламентом, повідомив голова Верховної ради Руслан Стефанчук.
"Постановою визнали Чеченську Республіку Ічкерія тимчасово окупованою російською федерацією та засудили скоєння геноциду проти чеченського народу", — зазначив він.
Ініціатор постанови, член парламентської фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко привітав результати голосування. У коментарі Суспільному він розповів, що сподівається на подальше визнання республіки парламентами інших держав світу.
"Наше завдання, по-перше, — це зараз працювати з іншими парламентами світу і міжнародними інституціями, щоби поширювати визнання Чеченської Республіки Ічкерія окупованою територією, визнання геноциду чеченського народу — це на дипломатично-політичному фронті", — зазначив нардеп.
Він нагадав, що чимало чеченців беруть участь у відбитті російської агресії на боці України.
"Також, безумовно, ми підтримуємо всіх тих чеченців, які разом з нами пліч-о-пліч борються за незалежність України. Це (підтримка чеченців — ред.) — наші кроки, які ми маємо робити", — наголосив Олексій Гончаренко.
Що передувало голосуванню
Раніше, 14 жовтня, у Києві відбулась зустріч представників народів Росії та інших країн, які зазнають утисків через політику Кремля. Ініціатором заходу виступило Генеральне представництво уряду Чеченської Республіки Ічкерія та його прем’єр-міністра Ахмеда Закаєва. Свого часу, у 1990-ті роки, Закаєв був одним із засновників невизнаної республіки, обіймав низку посад, в тому числі міністра культури та віцепрем'єра, брав участь в обох війнах Росії проти Чечні, а у 2007 році став головою Кабінету міністрів ЧРІ у вигнанні, повноваження якого визнає частина прихильників незалежності республіки.
Також в заході взяли участь лідери кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв та Рефат Чубаров, представник Дагестану Ахмад Ахмедов, Абхазії — Даур Буава, Адигеї — Айдемір Казаноко, Башкортостану — Руслан Габбасов, Грузії — Міраб Чухуа, Інгушетії — Шаміль Албаков, Татарстану — Нафіс та Рафіс Кашапови, Черкесії — Ібрагім Яган, Чечні — Абдула Отраханов, а також колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов, який у 2014 році залишив Росію після відмови визнати окупацію Криму. Частина учасників долучилися до зустрічі онлайн.
Ахмед Закаєв у коментарі Суспільному підкреслив, що звільнення народів, території яких нині контролює Росія, можливе лише у разі воєнної перемоги України над російським агресором.
"Всі форуми, які ми проводимо, покликані сприяти тому, щоб окрім суто військового протистояння, на ментальному рівні, ми були готові до змін, які прийдуть разом із перемогою українців. Ті народи, які кілька століть перебували в колоніальній залежності, — багато хто з них зараз навіть побоюється того, що буде з ними, якщо Росія розвалиться. Безумовно, треба розуміти від самого початку, що незалежність – це не лише привілеї, незалежність – це ще й велика відповідальність, і люди на ментальному рівні мають бути готовими до самостійної творчої праці у незалежній державі", — пояснив він.
Закаєв подякував керівництву України, яке допомогло організувати та провести захід, а також відкриття представництва ЧРІ в Україні, яке відбулось 14 жовтня.
"У Києві відкрито офіційне генеральне представництво Чеченської Республіки Ічкерія в Україні, і під егідою цього представництва й був проведений форум. І ми сьогодні домовились, що цей форум буде постійно діючим, і буде вести моніторинг ситуації щодо народів, які перебувають під російським гнітом. Робота з цими народами, цими представниками — це частина тієї боротьби, яку сьогодні Україна веде проти Росії і російської імперії", — наголосив чеченський політик.
Політемігрант Нафіз Кашапов із Татарстану через репресії російського режиму вже 17 років змушений жити за кордоном. У 2014 році він брав участь у подіях Революції гідності, де провів близько трьох місяців, а після окупації Криму Росією виступає за звільнення півострова. При цьому брат Нафіза Кашапова дістав три роки ув’язнення за підтримку України. Обидва сподіваються, що Татарстан також зможе вибороти самостійність.
"Перемога України — це наша незалежність. І не лише татар Поволжя, але й народів Уралу, Сибіру, Кавказу й інших територій, колонізованих Росією. Ми дуже вдячні те, що Верховна рада організувала форум та підняла питання колонізованих народів. Це історичний момент", — переконаний він.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров розповів Суспільному, що на тлі російсько-української війни народи Росії отримали шанс проявити свою волю.
"Російсько-українська війна перебуває на дуже напруженому етапі, щоб зараз самобутні народи Росії подали свій голос, зайняли активну антикремлівську, антимосковську позицію, і це було б суттєвою допомогою у боротьбі українського народу проти російського агресора", — наголосив він.
Водночас Рефат Чубаров закликав тверезо сприймати реальність та оцінювати готовність російських народів до відділення від Російської Федерації.
"Маємо бути об'єктивними. Зараз таких чинників, тенденцій, ми в Росії не вбачаємо. Більш того, практично всі ці народи, які на початку 90-х років чи наприкінці 1980-х років виборювали свою свободу, зараз у дуже пригнобленому стані", — констатував політик.
За його словами, попри це форум дозволить створити постійно діючий майданчик, який координуватиме боротьбу корінних народів Росії за незалежність.
"Це — один із механізмів, які може спонукати ці пригноблені народи Росії до таких активних дій, і саме тому ми вітаємо створення такого майданчика. Я говорив зараз із тими, хто вийшов із цією ініціативою, про те, що дуже важливо, щоб в процесі діяльності цей майданчик наповнювався на вибір людьми, новими лідерами, які обов'язково будуть з'являтися у народів, які живуть на території сучасної Російської Федерації", — підкреслив Чубаров.
Він переконаний, що після того, як з’являться умови для самовизначення цих народів, вони самостійно вирішуватимуть, у якій формі далі будувати своє життя на власній землі.
"Зрозуміло, для української держави і всього цивілізаційного світу зараз найкращим варіантом є створення на території сучасної Росії як мінімум незалежних держав, бо всі вже переконалися, що існування Російської Федерації у сучасних кордонах за будь-якого режиму зрештою все одно призводить до великих загроз для всього світу. Отже, створення низки незалежних держав на території сучасної Росії — це є питання небезпеки всього світу, і України зокрема", — підсумував Рефат Чубаров.
Що відомо
- Боротьба чеченців за свою незалежність від Росії триває із XVIII століття. Вона супроводжувалась численними повстаннями проти російської влади. Одне з найбільших таких повстань завершилось у 1861 році стратою російськими військами чеченського полководця Байсангура Беноєвського.
- Під час Другої світової чеченці знову спробували здобути незалежність, однак їхнє повстання завершилось невдачею, а весь чеченський народ був депортований у Центральну Азію у 1944 році в ході так званої операції "Чечевиця". Лише у 1957 році влада СРСР дозволила чеченцям та депортованим разом із ними інгушам повернутися додому.
- Із початком Перебудови на території Радянського Союзу, зокрема й у Чечні, активізувалися націоналістичні рухи. У 1990 році був організований Загальнонаціональний конгрес чеченського народу на чолі із генералом радянських Військово-повітряних сил СРСР Джохаром Дудаєвим, який прагнув виходу Чечні зі складу Радянського Союзу та створення незалежної чеченської держави.
- У липні 1991 року на другій сесії Конгресу Дудаєв проголосив Чеченську Республіку, а вже у жовтні очолив її як президент за результатами проведених виборів. Протягом тривалого часу (із 1991 по 1994 роки) Чечня була де-факто незалежною державою, однак у 1993 році між Дудаєвим та парламентом Чечні з’явились суперечності, які призвели до політичної кризи, а у північних районах країни сформувалась опозиція Дудаєву, підтримувана російською владою.
- У грудні 1994 року розпочалась Перша чеченська війна, під час якої Росія відправила свої війська у Чечню для "відновлення конституційної законності та правопорядку". У 1996 році російські спецслужби вбили Джохара Дудаєва. Згодом були укладені Хасавюртовські угоди, за якими РФ виводила свої війська з Чечні, а питання про статус республіки відкладалося до 31 грудня 2001 року. Однак у 1999 році розпочалась нова фаза конфлікту, за результатами якого Росія змогла повернути контроль над Чечнею попри те, що партизанський спротив тривав ще багато років після завершення активної фази бойових дій.
