Вчитель Віктор Павловський навчає дітей у Лебединському ліцеї захищати Україну та знати її історію. Торік 24 лютого він пішов добровольцем на війну. А цьогоріч 1 вересня повернувся до справи свого життя: 19 років викладає, нині навчає старшокласників історії та військової справи.
Віктор Павловський вважає військову справу та історію нероздільними для українців.
П’ятеро дівчат та один хлопець – це весь одинадцятий клас ліцею в Лебедині.
Учні шикуються, одягають шоломи та бронежилети. Кажуть, на уроках Віктора Володимировича панує сувора дисципліна. Умови — наближені до реальних. Якщо накладати турнікет, то по-справжньому, без імітацій, розповіла одинадцятикласниця Ліза Жовнір.
"Це досить боляче, ми коли накладаємо на собі турнікет, то ми не дуже сильно затягуємо його, а він сказав, що насправді він ще втричі сильніше затягує, то це й так боляче, я не уявляю, як військовим затягують цей турнікет".
Надавати першу допомогу дівчата навчаються в ситуації "ворожого обстрілу". Одинадцятикласник Максим Пархомчиков прикриває медикинь.
"У команді з дівчатами мені нормально, сподобалось. Хоробрі. Балакучі, але хоробрі".
Склавши шоломи та пневматичні гвинтівки, вчитель готується до уроку історії. Повернутися до школи йому запропонувала його колега, теж вчителька історії та директорка закладу Лідія Осаула:
"Він подумав і тижнів через два подзвонив і сказав, що, мабуть, у нього все вийде. Перший тиждень він не тут був, мабуть, був там, бо завжди в такій задумі, серйозний, говорив, що ввечері одну годинку спілкується з хлопцями і тому трошки переживав, що їх покинув", — пригадала пані Лідія.
Спілкується з кожним у чітко визначений час, розповів Віктор Павловський. Показав світлини свого екіпажу, в складі якого працював водієм-санітаром, вивозив поранених до найближчих стабпунктів на Бахмутському напрямку.
"Постійно на кожному виїзді, на кожному чергуванні ми бачили поранених. Я вважаю про це дітям не потрібно розповідати".
Натомість програму предмета вчитель корегує під сучасні реалії.
"Війна змінює не тільки дорослих, війна змінює дітей. Особливо тих, дітей, чиї батьки зараз перебувають на військовій службі, чиї батьки зараз захищають Україну", — розповів вчитель.
Має двох синів, тому торік 24 лютого одразу пішов до військової частини. Тоді не вчителював, бо був старостою села Капустине. Взяв до рук зброю, аби не пустити ворога на рідну землю.
"Більше думалося, що ворог може прийти не те що в село, а взагалі на нашу землю. Якраз тоді багато людей шли до територіальної оборони, аби захищати свою територію, щоб ворог не прийшов в їхнє село, їхнє містечко".
Нині Віктор Павловський із захопленням взявся до вчителювання. Певен, що сучасні діти мають знати історію своєї країни та вміти її захищати, аби стати достойними громадянами:
"На кожному уроці я кажу: ми повинні знати свою історію, свою державу, гордитися своєю державою, не тільки те, що ми зараз відстоюємо свою незалежність, свою територію, а те, що це робили й наші предки. І хоч їм тоді це не вдалося, тепер треба таки відвоювати свою країну, і стати дійсно незалежною державою".
Маєте новину про події з життя на Черкащині? Надсилайте сюди
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
