За статистикою майже третина вагітних жінок мають тривожні розлади, а кожна четверта після пологів стикається з післяпологовою депресію. За даними ВООЗ, депресія та її різновиди займають провідне місце серед 10 основних хвороб, що призводять до інвалідизації населення. Журналістки UA:Культура Анна Єресько й Олена Зашко розпитали трьох жінок про те, що насправді означає бути мамою немовляти і чому материнство виявилося зовсім не таким, як на листівках і гарних відео з Facebook. Вони погодилися поділитися своїми історіями, аби підтримати всіх молодих мам, що зіткнулися з післяпологовою депресією.
Оксана
"Може, мої рідні і здогадувалися, що в мене депресія, — розмірковує Оксана, мама 3-річної Лізи. – Я просила їх: допоможіть мені. Але якої саме допомоги я хочу, я пояснити не могла".

Від перевтоми і постійного стресу жінка перестала спати, сильно схудла. Дивилася на себе в дзеркало та лякалася. Звернулася до психолога, але запізно: Оксана потрапила в лікарню, де провела три тижні. "Не хочу про це говорити, – каже вона. – Це була реальна криза".
Читайте також: "Спочатку маску собі, потім – дитині". Олеся Яскевич про те, як бути матір'ю дитини з інвалідністю

Катя
Катя — психологиня, працювала у психіатричній лікарні. Там зустрічала жінок, що переживали післяпологову депресію: "Ми знаємо багато сумних випадків, коли жінка мало не загинула з дитиною, чи навіть така біда сталася. Коли жінка входить у важку депресію чи психоз, дитинка навіть може померти з голоду".

Катя говорить про післяпологову депресію не лише як фахівчиня, а й як людина, що стикнулася з цією проблемою: після перших ускладнених пологів вона так само увійшла в депресивний стан. "Не було сил, постійно хотілося спати і плакати, — пригадує Катя. — Усе було як в тумані, це яскрава ознака депресії".

Жанна
Інший яскравий симптом — відсутність емоційного відгуку на дитину. Фактично молода мама в депресії не відчуває любові до свого маля, як би соромно і страшно їй через це не було. Прагнення за будь-яку ціну бути "хорошою мамою" і відсутність адекватної підтримки з боку близьких та друзів заганяють жінку в ще гірший стан.
Читайте також: Віра в кіно. "Мої думки тихі" і ще сім щирих фільмів про материнство

Ще й тиск суспільного стереотипу про "рожево-блакитні бульбашки щастя", у яких неодмінно має проходити перший рік життя дитини, коли мама мусить стати супергероїнею та встигати робити все одночасно. Катя наголошує, що дуже важливо говорити про батьківство відверто, аби жінки й чоловіки дійсно розуміли, чого їм чекати.

Чесні історії про післяпологову депресію та поради, як їй запобігти або пережити, якщо вона вже настала — у документальному фільмі UA:Культура "Чесний щоденник молодої мами".