Справу про вбивство журналіста Павла Шеремета розглядатиме суд присяжних. Поняття суду присяжних закріплене в Конституції, Кримінальному кодексі та законом про судоустрій. Проте досі він повністю не реалізований. У Міністерстві юстиції розраховують, що повноцінно суд присяжних запрацює у 2021 році. Суспільне запитало в голови правління центру громадських свобод Олександри Матвійчук, що не так з українським судом присяжних сьогодні й що треба змінити.
"Те, що в Україні називається судом присяжних, по факту судом присяжних не є. Конституцією України передбачено, що народ має право брати участь у здійсненні правосуддя через суд присяжних, але те, що ми називаємо судом присяжних є судом народних засідателів, який дістався нам у спадок від Радянського Союзу. В чому різниця: суд присяжних здійснює свою роботу і на нього суддя не впливає жодним чином, а суд народних засідателів підконтрольний і є багато можливостей в судді вплинути на ті рішення, які виносять народні засідателі", - розповіла вона в коментарі Суспільному.
Зараз, згідно з законом "Про судоустрій і статус суддів", статті 61 про “Вимоги до народного засідателя, присяжного”, народним засідателем, присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.
Читайте також: "Мене цікавить, коли це все закінчиться". Інтерв’ю з фігуранткою справи Шеремета Юлією Кузьменко
При цьому, і суд присяжних, і суд народних засідателів може працювати на правосуддя, однак це працює тільки в країнах з розвиненою правовою культурою та незалежною судовою системою.
"У суді народних засідателів працюють присяжні разом із суддею і суддя може вплинути на людей, які не мають юридичної освіти, не є фахівцями. Може підвести їх до якоїсь точки зору, десь надавити своїм авторитетом, тому правозахисні організації в Україні давно просувають внесення змін до КПК і надання людям, які підозрюються і обвинувачуються у вчиненні злочинів, можливість захищатися перед справжнім судом присяжних, на який не мають вплив працівники професійної судової системи", - пояснила Матвійчук.
У такій ситуації, на думку експертки, якщо суддя зможе підвести присяжних до певної думки, то останнє слово залишиться за ним.
Що відомо
- Український журналіст білоруського походження Павло Шеремет загинув у 2016 році внаслідок вибуху авто.
- 12 грудня 2019 року на брифінгу поліція назвала підозрюваних у його вбивстві. Це лідер гурту Riffmaster, військовий Андрій Антоненко, кардіохірургиня та волонтерка Юлія Кузьменко та військова медсестра Яна Дугарь.
