Україна готова внести зміни до законодавства про права нацменшин, якщо в цьому буде потреба — Стефанішина

Україна готова внести зміни до законодавства про права нацменшин, якщо в цьому буде потреба — Стефанішина

Ольга Стефанішина
. Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина на заході Acting for Survivors 15 червня 2023 року Фото: Getty Images

Віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна готова внести зміни до законів про права нацменшин, якщо в цьому буде потреба, перед початком переговорів про вступ до ЄС.

Про це Ольга Стефанішина сказала у коментарі Finacial Times.

За її словами, Київ готовий внести "додаткові поправки" до правил про середню освіту мовами меншин, включаючи угорську, якщо буде досягнутий баланс з викладанням українською мовою.

Це питання стало найбільшою потенційною перешкодою для початку офіційних переговорів між Києвом і Брюсселем про українське членство в Євросоюзі. Лідери європейського об’єднання мають вирішити в грудні, чи починати переговори. Але прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово погрожував накласти вето на цей процес через питання прав меншин, звинувачуючи Київ в "угрофобії".

Видання зазначає, що в Україні проживають десятки нацменшин, зокрема Закарпатська область залишається домом для приблизно 80 тисяч етнічних угорців. І захист їхніх прав — один із семи критеріїв, виконання яких вимагає ЄС перед початком переговорів про членство. Цього тижня українські урядовці розпочнуть двосторонні переговори з Угорщиною і Румунією, щоб спробувати домовитися про баланс між українською мовою і мовами меншин у середніх школах.

"Ми внесемо зміни до законодавства про національні меншини, і ми можемо внести додаткові поправки, якщо буде потрібно, але спочатку нам потрібно провести двосторонні переговори", — сказала Ольга Стефанішина.

Водночас урядовиця зазначила, що громадяни України, які належать до національних меншин, повинні вивчати українську мову на достатньому рівні, щоб вони могли продовжувати освіту або працевлаштуватися за межами районів проживання меншин. Стефанішина сказала, що чинні правила, які запровадили більш обов'язкове викладання української мови, працюють добре.

"Було знайдено баланс, і він працює. Тому нам дійсно потрібно все оцінити", — віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

Посадовці в Києві й Брюсселі побоюються, що союзник Москви Орбан насправді не зацікавлений у вирішенні освітнього питання і використає його як привід, щоб заблокувати початок переговорів України про вступ до ЄС у грудні.

23 серпня Верховна рада ухвалила в першому читанні законопроект №9610 "Про внесення змін до Закону України "Про національні меншини (спільноти) України" щодо деяких питань реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України".

Що відомо про вступ України в ЄС

Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня 2022 року надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.

"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.

"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:

  • реформа Конституційного суду;
  • продовження судової реформи;
  • антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
  • боротьба з відмиванням коштів;
  • втілення антиолігархічного закону;
  • узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
  • зміна законодавства про нацменшини.

На початок