Перейти до основного змісту
У Кулеби відреагували на наміри п'ятьох держав Європи продовжити заборону імпорту зерна з України

У Кулеби відреагували на наміри п'ятьох держав Європи продовжити заборону імпорту зерна з України

У Кулеби відреагували на наміри п'ятьох держав Європи продовжити заборону імпорту зерна з України
МЗС України. УНІАН

У МЗС звернули увагу на заяву міністра сільського господарства Польщі про те, що п'ять держав Євросоюзу підтримують продовження заборони на імпорт українського зерна до кінця 2023 року.

Про це повідомили у пресслужбі зовнішньополітичного відомства.

"Вважаємо категорично неприйнятним продовження торговельних обмежень на імпорт аграрної продукції України після того, як 15 вересня сплине дія заборони Європейської Комісії. Викликають повне нерозуміння і наміри додати до переліку заборонених до імпорту товарів і інші категорії української продукції", — мовиться у повідомленні.

Як наголосили у МЗС, такі односторонні обмеження "не відповідають духу й букві Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом та принципам і нормам Єдиного ринку ЄС".

У відомстві закликами керівництво Європейського Союзу та причетні держави, деякі з яких отримали посилене фінансування відповідних секторів із євробюджету, знайти "збалансоване рішення" на основі законодавства ЄС та Угоди про асоціацію.

"Лише в дусі солідарності можна протидіяти викликам, спричиненим російською агресією проти України, зміцнювати Єдиний ринок ЄС", — додали дипломати.

Що відомо про припинення імпорту українського зерна

Після повномасштабного вторгнення РФ українські порти в Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.

Протягом 2022 року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.

За оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.

28 березня стало відомо, що Румунія і Польща ведуть переговори з ЄК щодо механізмів відстеження експорту українського зерна, щоб гарантувати, що місцеві фермери не постраждають від потоку дешевого імпорту.

30 березня польський прем'єр Матеуш Моравецький заявив, що в уряді Польщі планують розробити правила, які дозволять обмежити ввезення українського збіжжя до країни, бо "це зерно сьогодні дестабілізує наш ринок". У Єврокомісії заявили, що віддані подальшій підтримці України, однак імпорт українського зерна чинить тиск на сусідні країни.

5 квітня президент Володимир Зеленський і Моравецький обговорили ввезення українського зерна до ЄС через Польщу, на який скаржилися місцеві фермери. За словами Зеленського, вони знайшли вихід. Водночас український лідер не уточнив, про який саме вихід мовиться.

9 квітня заступник міністра сільського господарства і розвитку села Польщі Януш Ковальський заявив, що Польща зупиняє імпорт українського збіжжя щонайменше до липня цього року.

16 квітня уряд Угорщини також ухвалив рішення тимчасово заборонити імпорт агропродукції з України задля захисту інтересів місцевих виробників.

17 квітня уряд Словаччини ухвалив рішення про тимчасове зупинення імпорту зерна та деяких харчових продуктів з України. Водночас Польща розблокувала транзит через територію країни українських зернових культур до портів в Європу.

23 квітня ЄК не змогла погодити позиції щодо імпорту української аграрної продукції із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Болгарією. З 1 травня Туреччина запровадила мито 130% на імпорт пшениці та ячменю, зокрема і з України.

9 травня Зеленський повідомив, що Україна пропонує ЄС започаткувати консультаційну групу для моніторингу проблемних питань щодо експорту української сільськогосподарської продукції.

Топ дня
Вибір редакції
На початок