Минуло близько року відтоді, як Рада оборони Києва ухвалила рішення зупиняти громадський транспорт у столиці під час сигналу повітряної тривоги. За даними столичних активістів, через такий "простій" бюджет столиці втратив 2,4 млрд грн. Водночас у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА повідомили Суспільному, що неможливо об’єктивно порахувати, як робота під час тривог позначається на бюджеті комунальних перевізників.
Зокрема, відповідаючи на запит Суспільного стосовно можливих збитків у період з 1 серпня 2022 року до 31 липня 2023 року через зупинку комунального транспорту під час тривоги, у Департаменті назвали кілька причин, чому такі розрахунки складно здійснити.
По-перше, як нагадали у відомстві, з 22 травня цього року, за рішенням Ради оборони Києва, наземний громадський транспорт не зупиняється одразу, а має довозити пасажирів до найближчих укриттів у разі оголошення повітряної тривоги. Це — станції метро, підземні переходи, паркінги, розташовані найближче за схемою руху трамвая, тролейбуса чи автобуса. При цьому не скасовується висадка пасажирів безпосередньо на зупинках.
По-друге, як зазначають у транспортному департаменті КМДА, під час сигналу тривоги КП "Київський метрополітен" продовжує працювати. Усі підземні станції приймають людей як укриття: у вестибюлях, середніх залах та на платформах станцій. При цьому рух поїздів і перевезення пасажирів продовжується, крім відкритих ділянок ліній метро.
По-третє, пасажири здійснюють оплату проїзду (валідацію носіїв електронного квитка) до сигналу повітряної тривоги, під час посадки у громадський транспорт. Після відбою деякі містяни можуть пересісти на інший маршрут або скористатись іншим видом громадського транспорту. Пасажири не завжди повертаються до початкових маршрутів. "Здійснити об’єктивний розрахунок коштів, які можуть втрачатися під час зупинки громадського транспорту неможливо", — зазначили у профільному Департаменті.
Також у КМДА зауважують, що під час тривалої повітряної загрози громадський транспорт не рухається, відповідно в цей час заощаджується пальне та енергоносії.
У Департаменті транспортної інфраструктури наголошують, що громадський транспорт не є укриттям і перебувати там під час тривоги небезпечно – пасажири мають перейти у сховища задля збереження власного життя. І рішення Ради оборони Києва про зупинку громадського транспорту стосується перевізників усіх форм власності.
Тим часом активісти ініціативи "Пасажири Києва" на початку серпня опублікували допис у Telegram із власними підрахунками наслідків зупинки транспорту під час тривог для бюджету міста. У спільноті підсумували загальний час тривог за рік — із серпня 2022 року до кінця липня 2023 року — 274 години. Також порахували, скільки від простою у ці години міг втратити комунальний транспорт, вказано суму 2,4 мільярда гривень.
У спільноті нагадали, що кияни подавали 6 електронних петицій з вимогою скасувати зупинку громадського транспорту під час повітряної тривоги. Однак міська влада залишала це рішення чинним. Активісти ініціативи "Пасажири Києва" припускають, що зупинка транспорту буде скасована лише після перемоги.
Що відомо про роботу громадського транспорту у столиці у воєнний час
З першого серпня 2022 року, за рішенням Ради оборони Києва, наземний громадський транспорт, зокрема і приватні перевізники, під час повітряної тривоги мають зупиняти рух у безпечному місці. Пасажири після того, як пролунає сирена, не повинні залишатися на зупинках транспорту, а прямувати до найближчого укриття. Його можна знайти на мапі на офіційному порталі Києва, або у застосунку "Київ Цифровий".
Після відбою тривоги водій повинен чекати пасажирів протягом 10 хвилин. Люди, які за цей час не встигнуть повернутися до транспортного засобу, зможуть скористатися наступним. Платити повторно за проїзд не потрібно.
Метрополітен під час повітряної тривоги не здійснює перевезення наземними ділянками та закриває роботу станцій відкритого типу. Підземні станції працюють як укриття.
3 серпня 2022 року на сайті Київради зареєстрували першу петицію з вимогою скасувати рішення про зупинку міського транспорту під час повітряних тривог.
Міський голова Віталій Кличко у відповідь на петицію киян зазначив, що рішення Ради оборони Києва ухвалювалося з урахуванням безпекової ситуації в столиці, а отже буде переглянуте лише за умови стабілізації ситуації. Нова подібна петиція була зареєстрована на сайті Київради 19 січня.
На початку 2023 року перший заступник голови КМДА Микола Поворозник підтвердив, що громадський транспорт у Києві під час повітряної тривоги продовжуватиме зупинятись. У березні столична влада знов не підтримала петиції про скасування зупинок громадського транспорту.
З 22 травня наземний громадський транспорт столиці у разі оголошення повітряної тривоги має підвозити пасажирів до найближчого укриття.
