Уряд Швеції стверджує, що "актори, яких підтримує Росія", намагаються зашкодити прагненню країни вступити в НАТО.
Про це повідомляє видання The Guardian.
Швеція стала об’єктом дезінформаційної кампанії з боку "підтримуваних РФ акторів", які намагаються завдати шкоди іміджу країни-кандидата в НАТО, натякаючи на підтримку недавніх спалень Корану, заявив її уряд.
"Швеція зараз є об’єктом кампаній впливу, які підтримуються державами та державоподібними акторами, мета яких — завдати шкоди Швеції та шведським інтересам"», — написав прем’єр-міністр Ульф Крістерссон в Instagram.
Спроба Швеції приєднатися до НАТО після вторгнення Росії в Україну привернула її до уваги міжнародної спільноти, а низка демонстрацій, під час яких протестувальники спалювали екземпляри мусульманської священної книги, розлютила мусульман у всьому світі.
Крістерссон сказав, що нещодавні спалення копій Корану збігаються зі складною "ситуацією з політикою безпеки".
"Потім ці події переказуються неточно, іноді з прямими закликами завдати шкоди нашій країні", – додав прем’єр-міністр.
В окремій заяві міністр цивільної оборони Карл-Оскар Болін сказав, що підтримувані Росією актори поширюють фейки, що за оскверненням священних писань стоїть шведська держава.
Речник Агентства психологічного захисту Швеції Мікаель Остлунд заявив, що Росія використовує спалення Корану як можливість просувати свою програму в ЗМІ.
"Очевидно, що однією з таких амбіцій з боку Росії є можливість ускладнити наш вступ до НАТО", — додав він.
Після попереднього спалення Корану в січні 2023 року з’ясувалося, що протест фінансував ультраправий журналіст, який мав зв’язки з підтримуваними Кремлем ЗМІ.
Що відомо про спалення Корану у Швеції
У столиці Іраку Багдаді вранці 20 липня сотні мітингувальників увірвалися на територію посольства Швеції, а згодом підпалили його.
Напад на посольство став реакцією на те, що у Швеції запланували провести біля посольства Іраку в Стокгольмі акцію зі спаленням Корану, пояснює Reuters.
У січні 2023 року в Швеції спалили Коран, що призвело до тижнів протестів мусульманської спільноти, закликів до бойкоту шведських товарів і ще більше загальмувало заявку країни на членство в НАТО.
Через кілька місяців історія зі спаленням Корану повторилася біля центральної мечеті Стокгольма. Чоловіка, який це зробив, поліція звинуватила в агітації проти етнічної чи національної групи.
Подібні акції суттєво погіршують відносини між Туреччиною та Швецією. Анкара вже неодноразово висловлювала обурення з цього приводу. Водночас Стокгольм заявляє, що свобода слова твердо закріплена у шведській конституції. Також Анкара звинувачує Стокгольм у підтримці курдів, які заборонені в Туреччині, та вимагає екстрадиції понад 130 підозрюваних.
У червні 2023 року Швеція змінила законодавство щодо боротьби з тероризмом, але не було гарантій, що це переконає Туреччину дозволити країні приєднатися до НАТО. 10 липня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що президент Туреччини Реджеп Ердоган погодився підтримати заявку Швеції на вступ до Альянсу.
